Це вже стало звичкою називати їх орками. І не тільки в постах ФБ чи Телеграму, а й у професійних журналістських текстах солідних медіа. Можливо, нам здається, що це дегуманізує ворога, що це для нього дошкульне тавро, яке відкриє йому всю глибину його дикунства.
Але чи знаєте ви, що, починаючи з середини 90-х років і донині в російській фантастичній літературі стало справжньою пошестю переписування Толкієна на свій лад. Переспівам історії Середзем'я присвячено безліч книг популярних російських авторів.
І головним пафосом усієї цієї літератури стала теза"Володар кілець" то історія, написана переможцями, а треба ще "почути й голос орків", ображених, принижених і несправедливо оббріханих.
" У цій альтернативній картині світу, пише оглядач російського Комерсанта, орки й тролі - не інфернальні хтонічні істоти, а просто інші народи із власною ідентичністю, Мордор - багатонаціональна, технологічно розвинена цивілізація, яка успішно вирішує проблеми глобального потепління, головна інтрига війни - спроба ельфів підкорити Мордор за допомогою примітивної валинорської магії; власне, Гендольф тут буквально зайнятий "остаточним вирішенням мордорського питання".
Власне кажучи, вся російська фантастична, фентезійна, альтернативноісторична література для масового читача останніх 30 років побудована на цьому дискурс: ті, кого євроатлантична цивілізація вважає "поганими хлопцями" насправді є героями, на кшталт Прометея, які кинули виклик богам.
До популяризації цього дискурсу долучилися і автор "Нічного дозору" Лук'яненко і подружжя київських фантастів Д'яченків.
Тож називаючи росіян орками, ми в їх очах не ображаємо їх а підносимо до рівня борців з несправедливістю.
Повністю текст в Комерсанті можна прочитати за посиланням в першому коментарі. Він допоможе зрозуміти, що коїться в головах сучасної російської молоді.
