Мрії інвесторів і спекулянтів, а разом з ними і Дональда Трампа, якому кріптоспекулянти вже і пам’ятник ставлять, звісно золотий (добре, позолочений, але й спекулянти не з фондового ринку, а з кріптосвіту, тому все логічно), починають збуватись. На цьому тижні ФРС таки прийняв рішення знизити ставку, зробивши один крок вниз. І залишивши ринку надію, що до кінця року таких кроків буде ще два. Федеральний резерв побачив ситуацію з ринком праці більш загрозливою, ніж потенційне інфляційне зростання, хоча негативні тенденції присутні і там і там. Проте ринку на ці негативні тенденції начхати, що призвело до чергового досягнення історичного максимуму індексів акцій. З якого ринок і буде стартувати у п’ятницю. В результаті, індекс S&P500 на ранок п’ятниці складає 6631 пункта, що на 44 пункти вище, ніж тиждень тому. А американський долар знов просів щодо євро. Очікувано реагуючи на зниження ставки. Протягом тижня пара євро долар доходила до рівня 18,5 і тільки після того, як зниження відбулось і не справдились вологі мрії найбільших мрійників, а саме скорочення відразу на 50 пунктів, курс відкотився до 1,18.
Із прикрого – на тлі цього оптимізму підросли ціни на нафту. Правда, підросли лише трішки. І барель бренту тепер коштує приблизно 67 доларів. Драйвером оптимізму, окрім самого бажання ринку зростати, лишається хайп навколо штучного інтелекту. Цього тижня вистрелили акції Intel, змінив Oracle на п’єдесталі спритних гігантів. За день акції компанії підстрибнули більше ніж на 30%. І, звісно, без чіпів і штучного інтелекту тут не обійшлось. А Маск поки що повернувся на трон найзаможнішої людини світу. Акції Тесли суттєво зросли на початку тижня на тлі повідомлень, що Маск їх докуповує, плануючи витратити на це під мільярд доларів. Перевірена і геніальна схема. І, схоже, нарешті завершається епопея навколо Тік-току і його пригод у США. Начебто Трамп і Сі погодили продаж американської частини китайської соц мережі американським інвесторам. Що залишить прибуток від клієнтів США у США, радуючи Трампа, лишаючи при цьому алгоритм китайським, радуючи Сі. Певно, ще дуже порадує Сі замороження Трампом військової допомоги Тайваню. Так що Трамп для Сі приносить зараз більше добрих новин, ніж китайська економіка. І це при тому, що саме Китай для Трампа є основним противником і саме загроза Китаю була причиною, чому ж на думку адміністрації Білого Дому і інших посіпак Трампа треба менше фокусуватись на Україні і російський агресії.
В українському сегменті єврооблігацій на цьому тижні сталося справжнє ралі, яке зачепило як єврооблігації, так і варанти. І це вперше за дуже довгий час відбулось без зростання надії на швидкий мир, тим більше, Трамп остаточно злився з питань санкційного тиску на Путіна, висунувши європейцям нездійснені вимоги і хіба що забувши попросити Зеленського скупатися в гарячому кисілі. Про відсутність цих надій побічно свідчить динаміка акцій Київстару, який опустився десь до рівня 10, що на відсотків 30% менше, ніж в перші дні торгівлі. Зростання ж українських суверенних єврооблігацій, які цього тижня додали приблизно на 3 пункта, пов’язують з двома паралельними подіями. Перша – це конференція великого американського банку J P Morgan, де інвестори почули, що в України немає апетиту робити нову реструктуризацію, принаймні поки немає. А друге – це фундаментальне зрушення у питанні фінансування України на найближчі роки без збільшення рівня боргу. А саме – використання російських активів.
Схоже, тепер справі завдавання болю росіянам послужать не тільки відсотки від російських активів, а й саме їх тіло. Звісно, ніхто їх прямо конфісковувати не буде. Але це й не дуже потрібно. Сформульована конструкція передбачає, що можна залучити десь 170 млрд євро під заставу цих активів. Вказавши, що повернути їх росіянам з’явиться можливість тільки коли самі росіяни виплатять репарації, сума яких переважає обсяг заморожених активів. Те, що це може спрацювати, побічно підтверджується істерикою росіян, де знов вивели на арену карлікового алкоголіка Медвєдєва, який на наступний після свого дня народження день (певно, важкий був ранок) видав злобний пост, де погрожував фізичним знищенням тим, хто придумав таку просту і одночасно елегантну схему. В результаті, як мінімум два наступних роки, а може й більше, в залежності від апетиту української влади, з фінансуванням дефіциту бюджету не має виникнути проблем. На відміну від дефіциту російського бюджету, де гроші в тумбочці мають закінчитись вже цього року і залишиться тільки друкарський верстат, адже заплановано зростання податків точно мало на що вистачить. Не просто так злий Путін збирав фінансово-економічний блок і жалівся, що планували ж охолодити економіку, а не заморозити.
На тлі прояснення ситуації в стилі «Бабло є» в Україні презентували бюджет на 2026 рік. Який злегка натякає, що політики все ще забагато думають про вибори. Що може пояснювати деякі викривлення бюджета, де непропорційно зростають соціальні видатки на тлі збереження військових витрат на рівні поточного року (без врахування того, що скоро їх доведеться збільшити на 300 млрд грн) при досить сумнівних перспективах виконання планів по доходам. Ну і коли ще, як не перед виборами, зазвичай підвищували зарплати вчителям на 50%. Залишилась дрібниця – дочекатись, коли Путін нарешті дозріє зупинитись і не вимагати капітуляції. На внутрішньому ринку зберігається спокій. Гривня лишається найстабільнішою валютою світу і, певно, в планах НБУ немає це змінювати найближчим часом, враховуючи приємну перспективу отримання квазі російських грошей, які мають забезпечити достатній рівень резервів.
