Український політв’язень, дисидент і колишній народний депутат України Левко Лук’яненко помер 7 липня в лікарні в Києві після тривалої хвороби.
Раніше про те, що Лук’яненко потрапив до реанімації, повідомив екс-народний депутат Володимир Яворівський.
Левко Лук’яненко – дисидент, співзасновник Української гельсінської групи, народний депутат чотирьох скликань Верховної Ради. Удостоєний звання Герой України.
Лук’яненко народився 24 серпня 1928 року в селі Хрипівка Чернігівської області. Через підпільну антирадянську діяльність у травні 1961 року Львівський обласний суд засудив Лук’яненка до розстрілу, проте через 72 доби Верховний Суд замінив розстріл 15-ма роками позбавлення волі. Кару відбував у Мордовії.
У 1961 р. – заарештований і засуджений. 72 доби в камері смертників. Потім – вирок, 15 років.
У 1976 р. – співзасновник «Української Гельсинської групи».
У 1977 р. – знову арешт і суд. Вирок – 10 років таборів. Звільнений у 1988 р. – помилуваний. Совок валився.
У 1990 р. – народний депутат України – вперше.
У 1991 р. – співавтор Декларації про Незалежність України.
У 1992 р. – посол України в Канаді.
Народний депутат 4-х скликань. Приєднався до БЮТ, коли БЮТ був радикальною опозицією. Відмовився входити в список БЮТ у 2007 р., коли БЮТ перетворився на клуб олігархів.
