Посли Сполучених Штатів та інших 9 країн в Туреччині очікують можливого вислання з країни після того, як турецький президент Реджеп Таїп Ердоган у суботу 23 жовтня оголосив, що розпорядився, аби дипломатів оголосили небажаними особами (persona non grata).
Ми вважали важливим, щоб рішення Європейського суду з прав людини поважали і виконували, а тому закликали звільнити активіста - правозахисника.Санна Марін
Підставою для обурення турецького керівника стала спільна заява послів США, Німеччини, Франції, Данії, Фінляндії, Нідерландів, Швеції, Канади, Норвегії і Нової Зеландії із закликом звільнити з турецької в’язниці підприємця і активіста - правозахисника Османа Кавалу.
Осман Кавала сидить у в’язниці вже понад чотири роки без судового вироку на підставі підозр про причетність до протестів і до спроби перевороту.
Європейський суд з прав людини постановив, що Туреччина має негайно припинити досудове ув’язнення активіста.
Президент Ердоган заявив 23 жовтня, що посли «не сміють звертатися до турецького міністерства закордонних справ з наказами».
«Я віддав належне розпорядження нашому міністру і сказав, що треба зробити. Цих 10 послів треба негайно оголосити небажаними особами», - додав Реджеп Таїп Ердоган.
Але на ранок понеділка 25 жовтня становище залишалося незрозумілим.
Речник Державного департаменту США сказав упродовж вихідних, що у Вашингтоні знають про заяву турецького президента і очікують на пояснення від турецького міністерства закордонних справ.
Очільниця уряду Фінляндії Санна Марін 24 жовтня назвала ситуацію «прикрою».
Минулого року з Османа Кавали зняли обвинувачення пов’язані з антиурядовими протестами 2013 року, але те судове рішення було скасоване і справу ув’язненого поєднали зі звинуваченнями, які стосуються спроби перевороту 2016 року.
Міжнародні спостерігачі та правозахисні організації неодноразово закликали до звільнення Кавали.
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) 2019 року постановив, що Османа Кавалу треба відпустити.
ЄСПЛ дійшов висновку, що Туреччина використовує ув’язнення для того, щоб змусити замовчати інакодумця і вказав на брак доказів у висунутих йому звинуваченнях.
Влада в Анкарі відкидає звинувачення про політичні причини справи і наполягає, що турецька судова система діє незалежно.
