Втомившись від галасливого і неспокійного міста, де все відволікало від медитації та самоспостерігання, чоловік вирішив знайти тиху і спокійне місце.
Він прийшов до лісу, де не було жодної людини. Але він не міг зосередитися, бо йому заважало стрекотання цвіркунів і дзижчання комах.
Він заглибився до лісу, але там надто голосно співали пташки, відволікаючи від контакту із внутрішнім “я”.
В пошуках тиші чоловік зайшов до печери. Там було дуже тихо. Але…
Але звуки крапель води, які падали, дратували його.
Тоді він орендував будинок у лісі. Закрив всі вікна і двері. Але в повній тиші все голосніше було чутно “тік-так, тік-так”…
Чоловік роздратувався, зірвав годинника з руки і викинув за двері.
Сів, заспокоївся. Зрадів тому, що врешті-решт буде тихо.
Але… “Тук-тук, тук-тук…” – стукало його серце. Стукало все голосніше в грудях.
