Втрата роботи може завдати психологічної травми? Не завжди. Іноді самі постраждалі не можуть втриматися від сміху, коли згадують, як це було.
У пошуках найсмішніших приводів звільнення ми звернулися до сайту Quora (соціальний сервіс обміну знаннями – Ред.). Ось, що розповідають учасники форуму про момент, який коштував їм роботи.
Надто смачно, щоб утриматися
Коли бос каже, що ви можете скуштувати товар, який продаєте, не варто зловживати його щедрістю. Перше місце роботи Віралі Моді було у міжнародній мережі кондитерських закусочних Dunkin’ Donuts. "Мене звільнили наступного ж дня за те, що я з'їла майже всі пончики, – розповідає вона на сайті.
"Що я можу сказати у свій захист. Я приходила на роботу після школи і була дуже голодна. Менеджер сказав, що працівникам дозволяється з'їсти декілька пончиків у межах розумного. Врешті мене застукали, коли я закінчувала дванадцятий манчкін (маленький пончик – Ред.)".
Виробничі казуси
Одна справа набивати шлунок за рахунок фірми, зовсім інша влаштовувати бійку їжею.
Одного ранку в неділю в іншому кафе Dunkin’ Donuts Сінді Перлман Фінк та її найкраща подружка Барбара – їм тоді було лише по 15 років – наповнювали пончики джемом саме перед напливом відвідувачів.
"Ми звичайно дуже старанно виконували свою роботу", – пише вона. Але цього ранку на дівчат щось найшло. "Коли власник кондитерської завітав подивитися, як ідуть справи, він побачив жорстоке поле бою. Уся кухня була вкрита збитими вершками, полуничним джемом та пончиками. Ми також з голови до п'ят були у цукровій пудрі та вершках. Не дивно, що це був наш останній день роботи".
Мурат Моррісон , який працював у ресторані швидкого харчування, проколовся на тому, що організував доставку безалкогольних напоїв "через повітря". Він кидав їх своєму колезі на експрес-касу, щоб прискорити процес обслуговування клієнтів. "Спочатку ми з Майком попрактикувалися на короткій дистанції, усе виходило чудово, - пише він -. Тоді я почав метати шейки з більшої відстані, і він майстерно підхоплював їх".
"Мій останній шейк влучив головному менеджеру самісінько в обличчя, коли він раптом вийшов із-за рогу і опинився на лінії вогню", - розповідає пан Моррісон.
"У мене було деяке передчуття, тому що обличчя Майка, який побачив менеджера першим, було доволі красномовним, але я вже запустив напій ... Усе було в кока-колі: обличчя та сорочка менеджера, кухня, касовий апарат, піл, стеля та інші співробітники . Усі, хто чекав на сендвічі біля прилавку, колеги, яких не зачепило кока-колою, та я, почали реготати. За 30 секунд мене виставили за двері. До речі, інші співробітники були проти мого звільнення ".
Не зійшлися характерами
Іноді деякі риси характеру просто несумісні із певною роботою. Бенефіс Саймона Брауна у ролі бармена тривав всього три години. "На барі сидів чувак, який кожного разу замовляв один і той самий напій і кожного разу не доплачував, - розповідає Саймон. - Це повторювалося разів 5, і під кінець я розлютився".
Саймон втратив самовладання, нахилився до відвідувача та сказав йому прямо на вухо: "Слухай, друже, ти добре знаєш, скільки коштує твоє замовлення". А потім за допомогою міцного слівця почав вимагати доплату."Через секунду менеджер постукав мене по плечу та сказав, що така поведінка для бармена неприйнятна".
Бреши та не забріхуйся
Перебільшення ваших здібностей при прийомі на роботу може обернутися проти вас. 17-тирічний британець Ден Сміт протягом року працював у ресторані паризького "Хілтону". Його посада називалася французькою COMMIS-débarrasseur, тобто прибиральник посуду. Повернувшись до Англії, він знайшов вакансію у ресторані місцевого готелю.
"Мій сертифікат із паризького" Хілтону "дуже вразив адміністратора готелю, - розповідає Ден -. Аби зробити свою кандидатуру ще більш привабливою, я приблизно переклав назву своєї посади як" ". Мене не розпитували про деталі і прийняли на роботу" офіціант.
Виявилося, це справжній шикарний ресторан, який мав так званий "сервіс по-англійськи" (коли офіціант сам розкладає їжу на блюда клієнтів. - Ред. )."Хілтон", у якому я працював до того, був просто закусочною у порівнянні з цим рестораном. І вони вважали мене досвідченим офіціантом. Якщо ви бачили "Містера Біна", то можете добре уявити, як я виглядав.
Фіаско не забарилося. "Я був у середині залу, коли мої руки із тацями почали підступно тремтіти, - продовжує свою історію Ден -. Тарілки страшенно пекли мені руки, а я мав повільно розставляти їх перед відвідувачами Я мав лише одне бажання -. Кинути їх та підставити руки під холодну воду Я пританцьовував біля кожного столика, наче мені було припекло в туалет. А потім почав шпурляти тарілки на стіл. Я зухвало відсував лікті клієнтів, якщо вони мені заважали. Деякі шматки їжі падали прямо на стіл "..
"Я намагаюся не згадувати вираз обличчя метрдотеля, коли він зрозумів, що я ніякий не офіціант. Він скористався моментом, притягнув мене до себе і спитав, що саме я робив у" Хілтоні ". Гм, переважно сервірував столи та прибирав брудні тарілки. Ви би бачили його обличчя ".
"Незважаючи ні на що, мене дуже поважно повідомили, що моя кваліфікація не підходить до цієї посади. Мені дозволили піти раніше. Біля дому я зустрів своїх друзів, які прийшли відсвяткувати мій перший робочий день".
Проти стихії не попреш
Іноді попри всі зусилля, самі зірки проти вас. "Моя начальниця звільнила мене через астрологічний прогноз Мені було зовсім не смішно, це ж була моя перша посада.", - Пише на форумом Джером Чанг .
Коли у 2008 році торнадо вдарило по американському місті Атланта, офіс компанії, у якій працював Девід Дарем , був зруйнований. "Причиною був навіть не ураганний вітер, а дощ, який повністю залив приміщення офісу під землею Коли наступного дня я з'явився у службі зайнятості, мене спитали про причину звільнення Я пояснив, що це торнадо, а мені відповіли:.." О господи , такого ми ще не чули ".
