Чому Україна може виробляти високотехнологічні дрони дуже високої якості і не може зробити прості мінометні міни? Ви замислювались над цим питанням?
Правда цікаво? Що може бути простіше ніж мінометна міна? Ніякої електроніки, все просто. Закуповуй якісну сировину і дотримуйся регламенту виробництва, і все, честь тобі і слава за гідну працю на ЗСУ.
Але ні, і досі поставляють ЗСУ не міни, а лайно. І ще й забороняють писати акти та повертати міни. І хлопці закопують ці міни чи віддають Мадяру на переробку.
І в той же час вже інші українці виробляють номенклатуру в сотні різних дистанційно керованих апаратів для моря, землі та повітря. І зараз весь світ вже визнає, що успіхі в цій галузі дуже суттєві, і Україна на перших позиціях в світі.
Звісно, українці в виробництві дронів використовують майже всі технологічні можливості Заходу і повне сприяння. Але все ж таки першу скрипку грає Україна.
А на початку 2022 року в Україні майже не було дронів, окрім Байрактарів. А оманський лижник Зе ще в 2020 році знищів нашу аеророзвідку, яка на той час бурхливо розвивалась.
МО злили ворогу повний каталог всіх виробників безпілотних систем в Україні, 75 сторінок. Нагадаю, що МО керує Умєров, один з великих манагерів Зе, який не може налагодити виробництво простих мін. А злити каталог виробників дронів він вміє. Я не кажу, що це він злив. Але він відповідає за цей злив. Так як і Зе відповідає за все, що коїться в Україні.
В каталозі адреси, прізвища, імейли, телефони керівників, фото, ТХ дронів. І, що цікаво, серед десятків підприємств тільки два підприємства потужного зеленого оборонпрому. Всі інші – приватні.
Так, маємо на сьогодні державний апарат України, який неспроможний виробити міни, і приватні підприємства України, які виробляють сотні типів БА. І ці БА купує МО.
Навпроти нас стоїть наш ворог Московія. Що ми знаєм про дрони московитські? Орлан, Зала, Суперкам, Шахед і різні ФПВ. Є ще Форпост, Ланцет, Елерон, Гранат, Фантом, але це рідкісні звірі. Наземних не зустрічали, морських теж.
Чому так? Чому в нас сотні типів апаратів, а в московії все набагато простіше?
Мені здається, що справа в структурі економіки і оборонної промисловості. Московія ще з совка успадкувала державну оборонну промисловість з державним же фінансуванням, і пробитись туди приватним фірмам дуже не просто. Тому все централізовано і впорядковано.
В Україні теж залишився масовий і неефективний оборонпром. Але війна швидко внесла свої корективи. Маленькі і ефективні приватні виробники дронів стали постачальниками МО не тому, що МО змінилось і там почали працювати адекватні люди. А тому, що відчули шалений тиск реально воюючих ЗСУ, потребуючих самих різноманітних засобів ураження.
Коли немає ні своєї авіації, ні своїх ракет, ні своїх бойових кораблів, а є необхідність дистанційного враження ворога, то тут інтереси ЗСУ і виробників дронів співпадають, часто всупереч інтересам чінуш МО.
Все, що я написав, підтверджується тим, що в нас досі немає стандартизованих і уніфікованих боєприпасів для малої безпілотної авіації. Візьмем найбільш поширені маленькі бомбери – Мавікі. Мавікі як бомбери дуже активно використовуємо як ми, так і московити.
Всі скиди для Мавіків робляться кустарно. Як правило, з гранатометних пострілів.
А у Мадяра ціла цукрарня працює. І це не від гарного життя, а тому що державна влада в особі Зе і його манагерів просто не здатна налагодити процес виробництва. От гундосікі – то так, можуть. А от виробництво зброї і БК – ні.
Так роблять у нормальних командирів. Але я бачив набагато небезпечніші БК.
Наша війна продовжується. Нас менше, ніж московитів. І для нас дистанційне ураження ворога має бути основою бойових дій. Не штурмовка ділянки місцевості, а зачистка ділянки після її ретельної обробки дронами. Тільки так ми зможемо воювати з більш потужним і численним ворогом.
І для цього нам потрібно дуже багато різних дронів.
На жаль наша влада витрачає гроші на все, що завгодно, а ЗСУ залишаються крихітна частинка. Що коштує тільки безмежне бажання Зе купити московські старі розукомплектовані ядерні реактори в Болгарії. І це тільки один приклад розкрадання грошей зеленою ордою.
У нас немає стандартизованого і уніфікованого виробництва FPV дронів. Кожний виробник щось своє добавляє. З одного боку, вважається що це не добре, що це заплутує пілотів. А на справді ця різноманітність дає суттєву перевагу. Маленькі і гнучкі виробники постійно щось змінюють, щоб дрони були стійкими до РЕБ, щоб летіли далі, щоб картинка з камери була краще і вдень і вночі.
Велике підприємство не має можливостей швидко і часто вносити зміни в процес виробництва. І тому перевага зараз за малими партіями різних дронів.
Зараз дуже активно йде розробка FPV дронів з машинним зором та ШІ. Над цим працюємо і ми і московити. Може вже цього року ми побачимо дрони, які самі шукають, ідентифікують і атакують цілі. І тоді сторона, яка перша зробить такі дрони, отримає перевагу на декілька місяців. Але тільки на декілька місяців, тому що засоби протидії будуть обов’язково знайдені.
Президент Зеленський – вирок Україні. Але можна дати йому ще один термін. А раптом навчиться!
Готельєр Бандерівець
