Дві новини, одна за іншою. Перша – на виборах мера Харкова і довиборах депутатів ВР явка виборців не досягла навіть 30%. Конкретно, було 28,6% на виборах Харківського голови, 21,4% на окрузі №184 на Херсонщині і 25,6% на окрузі №197 на Черкащині. Більше 70% виборців на вибори там НЕ прийшли. Новина друга, за опитуванням Центру Разумкова президент Зеленський став лідером антирейтингів, а кількість тих хто вважає нинішню владу гіршою за попередню майже удвічі перевищила кількість тих, хто вважає навпаки. 36,2% і 20,1% відповідно. Що це все означає?
По-перше це означає, що загальна тенденція лишається такою, якою я її описав раніше – на нас чекає період суспільної апатії. На вибори ходитиме лише біля 30% виборців. Всім іншим громадянам буде абсолютно фіолетово кого оберуть і хто конкретно ними керуватиме.
І нема у цьому нічого дивного. Типові українські ідеалізм і класова ненависть стали пасткою для більшості виборців. Вони ненавидять олігархів? Але за кожною політсилою стоїть крупний бізнес і кожен з політиків з бізнесом співпрацює. Вибори – штука недешева. Виборці не хочуть голосувати за кандидата, який має вади? Але вади мають всі люди. Безгрішні тільки янголи, але янголи не ходять по землі.
Люди не бачать серед кандидатів тих за кого вони хотіли б проголосувати? Добре. Владу для них обере меншість. Ті хто підтримує певні поличні проекти.
Повторю те, що вже написав. Наступні парламентські і президентські вибори будуть боротьбою фанклубів різних політичних сил. Виграє той, чий фанклуб виявиться більш консолідованим і більш чисельним. Всі шанси на момент виборів зібрати такий фанклуб має Петро Порошенко.
Так, низька явка може бути для влади гарним способом для фальсифікації виборів. Але. Так буде доти, доки розрив між представниками влади і опозиції становить кілька відсотків. Тільки-но розрив стане відчутний, адмінресурс у влади поламається, таке траплялося вже не раз. Чиновники дуже сильно тримають ніс по вітру. Тільки-но вони бачать що влада втрачає підтримку, вони починають робити не як наказали, а по-закону.
Власне, це ми і спостерігаємо. Обирає – меншість.
Тепер про антирейтинг. Лідером антирейтингу вперше від виборів 2019 р. став Володимир Зеленський, він обігнав Петра Порошенка. За чинного президента точно не проголосують 31,9% виборців. Очевидно, для ОПУ цей результат болісний так само, як і рейтинг КМІС де лідером серед партій стала ЄвроСолідарність.
Знаєте, я навіть нічого не буду придумувати, я просто процитую «великих». «Порошенко має завеликий антирейтинг, тому йому нічого не світить і треба висувати іншу кандидатуру і міняти оточення Порошенка». За цією логікою тепер нічого не світить Зеленському і тепер йому треба висувати іншу кандидатуру і міняти своє оточення. А Петру Порошенко навпаки треба все робити як робив. Бо його антирейтинг падає все більше й більше, і це означає що його команда працює ефективно. Логічно?
Як на мене, це мусить бути зрозуміло кожному алабаю.
Друга цитата: «Перший тур виборів – за кандидата, другий тур – проти. Тому більшість голосувала весною 2019 р. проти Порошенка – зіграв його антирейтинг». Знову таки, висновок очевидний, чим далі, тим більше Зеленському в другому турі не світитиме нічогісінько. Його антирейтинг більший, ніж у Порошенка який наразі за рейтингами твердо проходить у другий тур. Логічно?
Насправді ж залишимо цитати їхнім авторам. В умовах боротьби фанклубів, антирейтинг важитиме мало, бо більшість його носіїв на вибори просто не прийдуть. Діятиме антирейтинг в першу чергу як антиреклама певного кандидата і його політсили. Для Порошенка це не страшно, він це пекло антирейтингів уже пройшов.
А от для Зеленського антирейтинг, це катастрофа.
