20 травня 325 року в Нікеї на вимогу імператора Східної Римської імперії Костянтина Великого було скликано церковний Собор. То був перший Вселенський собор, на якому було прийнято т. з. Нікейський символ віри, тобто Ісуса Христа було оголошено Богом, єдиносущним Богу-Отцю. До цього Христос у ранньому християнстві вважався лише пророком, який був подобосущним Богу, тобто був найдосконалішим створінням Бога.
Так виникло власне християнство в тому вигляді, в якому ми його знаємо сьогодні, з вклиненням Христу як Богу та ще Трійці.
Єпископів, які не скорилися нововведенням було піддано анафемі. За іменем їхнього лідера - єпископа Арія їх стали називати аріанами. Це найвідоміша, але не єдина течія т. з. антитринітарного (тобто такого, що не визнає Трійці) християнства.
Боротьбі між нікейским християнством та аріанським тривала протягом наступних 350 років. Остаточно "єресь" аріанства вважається переможенною повсюди у 681 році. Повсюди, крім... земель майбутньої України.
Тут первинне християнство існувало ще з часів місії апостола Андрія Первозваного, який протягом 10 років очолював у Києві створену ним же Церкву. Таку ж якою були інші найстаріші Церкви: Римська, Константинопольська, Антиохійська, Олександрійська та Єрусалимська. Тільки Київська була найстарішою з них, бо на той час, наприклад, Константинополь ще був невеликим нічим не видатним містечком, яке називалося Візантій.
Скажуть: у І столітті Києва ще не існувало. Це неправда. Було місто. На знаменитих мапах Птолмея його було позначено під назвою Азагорій (Азагоріум) або Метрополь, що перекладається як "головне місто".
У пізніші часи Рюриковичі, спираючись на стару Церкву від Андрія, будували у Києві "Другий Єрусалим", що зафіксовано зокрема в трудах знаменитого Іларіона Київського. І війни, що їх вели Олег, Ігор, Святослав, Володимир були передусім війнами з релігійним підґрунтям. Очевидно, головним храмом тієї Церкви була згадана у "Повісті минулих літ" церква святого Іллі - насправді Ілії, це одне з імен Бога-отця.
Саме через претензії Києва на лідерство у світовому християнстві (Андрій Первозваний, перший учень Христа) було побудовано Володимиром Великим Золоті ворота, на манер Золотих воріт Єрусалима.
Але з появою у Києві за часів князя Ярослава першого митрополита-грека Феопемпта, який передусім кинувся переосвячувати київські храми; за діяльної участі грецьких попів, що потрапили на Русь ще у почті царівни Анни; за інтриг шпигунів, засланих з Царгорода тут почало кріпнути християнство візантійського зразка, яке поступово знищувало стару Церкву та усі згадки про неї. Саме тому таємниче зникли усі літописи, що писалися при Десятинній церкві.
Відродилася історіософська концепція "Київ - другий Єрусалим" після місії до Києва єрусалимського патріарха Феофана III 1620 року. Її розвивали в різний час такі знаменитості, як Йов Борецький, Сільвестр Косів, Петро Могила, Феофан Прокопович.
І от що цікаво: ще до того, як в Україні з`явився єрусалимський патріарх, тут пречудово почувалися... аріани. Зокрема, у 1602-1603 роках в аріанських громадах у володіннях князя Костянтина Василя Острозького жив і навчався в аріанській школі Григорій Отреп`єв, майбутній цар Московський, відомий як Лжедмитрій І.
А нам досі намагаються розповідати про те, якими дрімучими задвірками цивілізації були землі Руси. І що Київ виник аж у V столітті. І що Русь хрестилася вже за часів Володимира Великого і сам він був охрещений 988 року, про що в жодному літописі – нашому, Європейському, перському, арабському і навіть візантійському кінця Х та початку ХІ століття ані слова.
До слова: на фото - хрестик, який попередньо датують ХІ століттям. Знайдено на Київщині. Судіть самі, що то було за християнство тут у часи Володимира Великого.
