"Про комунікації і біль" - Віктор Бобиренко

"Про комунікації і біль" - Віктор Бобиренко

Тільки після того, як Трамп вчора ошолосив кількість загиблих українців у 400 тисяч - Зеленський відважився назвати свій варіант наших втрат.

43 тисячі загиблих. І 370 тисяч поранених.

Це приголомшує.

Але це не 400 тисяч. І порівняння з втратами росіян (як би нам не жаль своїх загиблих) - все ж навіює: - ЗСУ воюють ефективніше ніж рускіє.

Незважаючи на те, що обидві армії виросли з РККА і савєцкай армії. Яка (хто пам'ятає) була суцільним дурдомом.

Бо "кто бил в армії - тот в циркє нє смєйотся".

Але є одне але...

Зеленський разом зі своєю командою наскільки часто і тупо бреше - що його словам немає віри.

Від слова зовсім.

Дуже хочеться вірити, що лягло скільки. Але не більше. Не більше. Не більше.

Колись ми знатимемо всю правду про війну. Скільки, коли, як.

Парадокс цієї війни: у них гинуть на війні ті, хто пішов вбивати нас за гроші. Покидьки.

А у нас кропить землю кров'ю - цвіт нації. Пасіонарії. Генофонд.

путіну ланскнехтів не жаль.

А у нас під кожним прапором на цвинтарях - втрачене майбутнє. Недоспівані пісні. Недодружена дружба. Недоціловані дівчата і жінки. Недолюблені діти. Змарнілі від горя матері.

Горе... моря горя і сліз.

І тепер ясно, що треба вистояти. Щоб знати - кров не пролилася дарма.

Спіть, хлопчики й дівчатка.

Синє українське небо і прекрасну нашу землю вибороли ви...

Слава Україні!

Героям Слава!