На відміну від путінської - це справжня спецоперація спецслужб.
По-перше, нам знову розказали, що затримання було здійснено за дорученням президента України. Щоб потім Арестович розказував, а ви не сумнівалися, хто кує перемоги.
По-друге, вчасно знайшовся Іван Баканов. Він тут. Особисто виконує доручення президента і громить крамолу.
По-третє, у нас за Маріуполь згадують менше. Хороше має переважати.
Щодо самого затримання – це, безумовно, позитивний фактор. Щоб іншим не кортіло. Питання, чи захоче сам Медведчук, щоб його обмінювали? Адже він зрадник не лише в Україні, а й для РФ.
У країні-агресорі він розглядається як людина, яка неефективно використала (простіше кажучи – тирила) гроші РФ, запевняючи, що "всьо харашо, прєкрасная маркіза".
Що російські танки тут зустрічатимуть із квітами.
Неправильно подана інформація сформувала у Путіна неправильне уявлення про те, що насправді відбувається в Україні. У результаті Путін зробив найбільшу стратегічну помилку свого життя – розпочав відкриту війну з Україною.
Отже Медведчука в РФ точно не чекають із братськими обіймами. І він це знає.
Тому, по-четверте, він тепер, як суддя Чаус - буде співати про Порошенка, що йому скажуть. Будуть прив'язувати показаннями до зради-зрадоньки.
Ну і скажіть тепер, що погана спецоперація?
А щодо самої долі Медведчука, то тут сумне.
На старості років залишитися без Батьківщини.
Тепер він і тут і там зрадник.
Страшна доля.
Але не жалко.