Деякі кмітливі росіяни вже починають відповзати подалі від Путіна й відхрещуватися від його політики. Навіть ті, що досі не просто бігали "між крапельки", а вірою і правдою служили путінському режиму (свіжий приклад: https://bit.ly/3vxTczW).
Тепер вони почнуть запевняти, що вони тут взагалі ні до чого.
"Это не мы, это все Путин".
Не вірте цьому лукавству.
"Это не мы" пересічного росіянина – це цивільна версія "ихтамнет" російської влади.
Якщо ви запевняєте, що чогось "не знали" – в епоху Інтернету це не виправдання. Зараз "не знає" лише той, хто не хоче знати.
Факт: ваша влада восьмий рік вбиває українців. Тож якщо ви справді були "проти цієї війни", скільки разів вас били на акціях протесту? Скільки ночей ви провели в автозаках і камерах? Чим ви особисто пожертвували, щоби цієї війни не сталося?
Якщо маєте що сказати – ми послухаємо.
Якщо нічим – ваше місце разом із Путіним. Бо ви і він – спільники.
Тому мені зовсім не шкода Олексія Венедиктова, який роками розповідав про "громадянську війну в Україні" й ставився до нас як поблажливий барин до нерозумних холопів.
Не шкода Олексія Лідова, "историка с мировым именем" (так він мені рекомендувався), який зараз став у позу пацифіста (https://bit.ly/35h2O7P), а п'ять років тому запевняв мене, що попри агресію Росії в Криму й на Донбасі Захід зрештою примириться з Путіним, а ЄС спробує "економічно скинути Україну на РФ" (https://bit.ly/3K9Ddfz).
І, звісно ж, після війни в Бабиному Яру не повинно бути і сліда Михайла Фрідмана та Германа Хана, не кажучи вже про Іллю Хржановського. В них може бути єврейське коріння, їхні родичі можуть лежати в Бабиному Яру, але їхні російські гроші зараз обернулися Іскандерами, які шмаляють по тому самому Бабиному Яру.
Кожен росіянин – це ворог України, поки в індивідуальному порядку не доведено протилежне.
Тому розмова з росіянами має бути дуже короткою.
1. "Русский – значит нахуй".
2. Или докажи, почему для тебя нужно сделать особое исключение.
