"Прості рішення" - Олександр Карпюк

"Прості рішення" - Олександр Карпюк

Колись (до того як пішов у армію) я дивився на деякі процеси та оцінював їх спрощено. Вже коли прийшов у армію та почав розбиратися що до чого- думка і по процесам, і по людям почала змінюватись. Як і розуміння причин.

Наведу приклад.

От є наприклад проблема, що штабні офіцери забирають волонтерські машини для роботи у бійців. Є такі випадки? Є.

Як реагує на це суспільство?

Зрада, офіцери тридвараси, тилові щури забирають у наших сонечек машини, ату цих офіцерів! Ну так же?

І в загальному формується в армії бачення таких офіцерів як негативне, в не залежності як він виконує свої посадові обов'язки. Хоча йому теж потрібен транспорт, його справа теж може потрібна, а штабним офіцерам волонтери рідко купляють машини, він же штабний, кого хвилює як він буде організовувати свою логістику.

І ось колись я думав що у цій ситуації винні недобросовісні офіцери.

Аааааа, стоп, а якщо не вони, то хто?- запитаєте ви.

А я вам відповів. Міністерство оборони, яке за два з половиною роки війни не може забезпечити свою армію автотранспортом. Коли ти дуже малими дозами даєш транспорт в армію, створюючи дефіцит, в результаті маєш ту саму драку за єдиний апельсин, при поділі якого багато кого полягло. Тобто винні в цьому не офіцери, які стараються забезпечити себе транспортом для виконання посадових обовʼязків, а ті, хто їх поставив в таке положення.

Але ж там складнощі з закупівлею пікапів, пікапів не вистачає- скажете ви. А навіщо штабам пікапи? Щоб що? Вони звіти будуть на позиції вивозити?

Купіть якісь Рено Дастер, яких просто дохеріща, буде дешевий кросовер в півтора рази дешевший за пікап, надійний та простий, легке бездоріжжя він осилить, у всіх буде розуміння, якщо Дастер- то це штабна машина, якщо пікап- то це боєць, якщо при наявності Дастерів штабні віджимають собі пікапи- ну ось вже гандонство...але на жаль таких умов не створили, тому кожен викручується як може.

В армії зараз збільшується проблема автівок по експоненті. Бо більшість автівок в армію зайшли волонтерськими шляхами, на початку війни, коли в людей були гроші. Зараз донати стали меньшими, автівки викатали свій ресурс, навіть в нас деякі автівки стають нам в обслуговуванні дорожче, ніж ми б на Геленвагенах по полям їздили. Колись вона досягне того рівня, коли окрема кількість машин розвалиться остаточно і заміни їм не буде. І ця драка за автівки стане ще більшою. Чи будуть в ній винні офіцери які стараються нарішати собі транспорт для виконання посадових обовʼязків? Отож.

Так і взагальному. Абсолютна більшість проблем, вони не в людях, а в обставинах в яких ви ставите людей. Які алгоритми дії в них закладаєте. Яке навчання організовуєте. Наскільки їх задачі ви закрили якісним постачанням. І в деяких напрямках для того щоб зробити з неефективного ефективним- іноді треба зробити якесь просте рішення на яке хтось забив болт і ситуація там зміниться. Або не просте. І тоді ти виключаєш причину, замість того щоб боротись вічно з наслідками.

Якось так.