Зранку, за кавою, гортаючи стрічку фб, побачила в когось Машку Захарову. Та позує на фоні хмарочосів та каже, що в суботу збирається "поработать".
Розумієте, ми, жінки, інколи займаємося самозамилуванням. Це жіноча природа - бажати подобатись. Навіть коли ти Захарова, Симоньян, тим паче Мєндєль - ти все-таки знову й знову запитуєш себе "а я ще нічого?... " Інколи забуваючи, що ти посадова особа і є якісь обмеження.
Наприклад, коли все життя бухаєш - то неможливо виглядати привабливою, як би ти сама себе в цьому не переконувала. Якщо ти все життя брешеш - то не можеш порівнювати себе з якимись голівудськими зірками, бо ти перекошена від ненависті. Вона в тебе на обличчі написана - і Симоньян ніколи не буде як Брітні Спірс.
Скабєєва носить на обличчі клеймо цинізму, яке з красою ніяк не співставляється. Вболівальниці за Росію на чемпіонатах виявляються проститутками, і там своє "клеймо". Ну й так далі...
Коли молодість йде, а подобатись хочеться - настає час хвалитися іншим. Гідністю. Бо гідність придає обличчю жінки будь якого віку щось неймовірне. Ні в кого з вищезазначених я цього не помітила. Будь ти пропагандисткою чи міністром - транслювати замість краси ти будеш чи ненависть, чи алкоголізм. Нічого більше.
