За словами посадовця Газпромбанку, який переїхав до України з наміром воювати на нашій стороні (його нікуди не взяли, кажуть, охочих і так черги, але мова не про це) - Газпром роками цілеспрямовано робив з України злодія, ненадійного транзитера, який краде російський газ.
Послідовно, багато років знищувалась наша репутація. Наше чесне ім'я. На це витрачались кошти. Про це розповідалось європейцям. Це вкладалось в голови росіян, внаслідок чого формувалось їх відношення до українців - "Україна краде". "Україна ненадійна". "Мы вас кормим!". "Вы х@хлы неблагодарные!"..
А потім багато хто з українців на цій базі створив собі комплекс меншовартості - і пішло-поїхало:
- а что нам эта страна дала?
- все не как у людей...
- ну конечно, чего от этой страны ещё ожидать?..
Чорт забирай, як же боляче розуміти, що наше ім'я спаплюжили, витерли об нього ноги та запевнили світ в нашій недолугості. Правда сильніша, але ж як їй важко подолати звичайну, безсоромну брехню! І мене, як українку, завжди обурювала ситуація, коли нашим посадовцям доводилося їздити на поклін до Москви. До тих, хто нас "годує", виявляється.
Ви ж пам'ятаєте, хто кого годував, чи не так? Хто кого обігрів своїм газом. Хто кому поступився своїм житлом. Хто за чиї інтереси втратив свої життя. Мільйонами. І після цього ось так цілеспрямовано паплюжити наше чесне ім'я перед всім світом - щоб вивести нас з ринку, як транзитерів. Щоб мати обгрунтування побудувати в обхід нас інші газопроводи.
Знаєте, під три чорти той статус транзитера, якщо чесно. Здобудемо інші статуси. Але якщо треба - то вичавимо з Росії все, що вона нам винна. То таке.
Мені в даній ситуації болить, що сусідня країна не давала нам підняти голови в плані видобутку свого газу в тій кількості, що нам потрібна. Що у нас через Росію є недоотримані прибутки. Що про нас погано думали всі ці роки. Що нас насичували російськими посадовцями в нашій армії, на наших стратегічних підприємствах, в газодобувних компаніях, у політиці, в силових структурах. І на це витрачалися шалені гроші. Над проектом пригнічення та приниження України стояли конкретні російські прізвища. Це була їх щоденна робота. Над кожним таким напрямом були свої куратори.
Тепер прийшов час перестати свою країну в бік зі звинуваченнями, що вона якась не така.
Вона в нас ТАКА, як треба. Просто важко боротись з ворогом, який поклав роки та мільйони на твоє знищення.
