Як найбільша група військ російської армії «загрузла» вздовж Дніпра
Хмари згущаються над теплинським… Ще в 2024 році, після ганебної доповіді михайла теплинського, командувача ГВ «Дніпро», міністру оборони росії сергію шойгу про те, що село Кринки взято під контроль РОВ, назріло рішення відправити недбайливого генерала кудись до Сирії командувати парадами. Причиною стало те, що особисто путін хвалився взяттям під контроль цього села, до якого російські війська на той момент не могли підійти на відстань пострілу “калаша”. Звичайно, путіну не вперше нести нісенітницю, наприклад, як буквально днями він розповідав про “епічний” наступ “героїчної” 810-ї ОБр МП у Сумській області, але оскомина залишилася.
Але, 2024 року теплинському вдалося втриматися завдяки запропонованому сценарію розширення плацдарму на правому березі Херсонської області. Справа в тому, що генерал настільки “захопився” операцією в Кринках, по суті, скувала ГВ “Дніпро”, що вирішив “повторити”. Теплинський зміг переконати військово-політичне керівництво, що до кінця 2024 року, максимум до інавгурації Дональда Трампа, під контроль РОВ перейдуть усі Херсонські острови, з метою проведення системних диверсій і висадки десантних груп на правому березі в районі Херсона, а також, на правому березі буде розгорнутий повноцінний плацдарм, на схід від обласного центру.
Тоді ж РОВ зробили кілька відчайдушних спроб висадки на правому березі свої ДРГ, які завершилися додатковим підгодовуванням дніпровських раків перед сплячкою. Суїцидні місії РОВ на острови не припинилися досі.
Станом на сьогодні ГВ «Дніпро» є найчисленнішим серед усіх ГВ угрупованням РОВ в Україні, понад 120 тисяч тіл, але при цьому найбезініціативнішим і неефективнішим. Після утримання Запорізької області в ході контрнаступу СОУ у 2023 році ця група військ не продемонструвала жодних вагомих результатів, а навпаки – стала учасницею цілого ряду скандалів, пов’язаних з тим, як комбриги відправляють о/с у м’ясорубку в очерети, з якої ніхто не повертається.
Ось у високих кабінетах і дозріло рішення замінити теплинського на щось, що в перші дні/тижні/місяць-два захоче вислужитися і показати, як треба воювати. Ось тільки є нюанс.
Як я вже сказав, ГВ «Дніпро» найчисленніша, понад 120 тис тіл, але при цьому їй необхідно контролювати найдовшу потенційну ЛБЗ, майже 500 км (без урахування цікавих зон берегових ліній) і найбільшу площу окупованих територій, понад 37,5 тис км².
Загалом, на перший погляд, дві з половиною роти на кілометр ЛБЗ в обороні не так і погано, але це якщо вважати усереднено і не враховувати того, що основне ущільнення військ РОВ це Гола Пристань – Нова Каховка, Кам’янське – Роботине, плюс зона підвищеного контролю – Енергодар. Іншими словами, зосередження по ряду ділянок становить менше роти на кілометр фронту.
Але, куди цікавіше те, що така диспозиція забезпечує, яку ніяку, але оборону першої лінії – смуги забезпечення, але якщо вона проривається… Якщо вона проривається то за нею справжнє гуляй поле, і ні про яку повноцінну другу лінію оборони – основний, мови особливо і не йде. У цьому особливість лівобережної Херсонської області, якої тримати удар із правого берега на лівий вкрай проблематично через особливості логістики, що забезпечує як МТО в обороні, так і відхід на вигідніші позиції.
По суті, теплинський, намагаючись якнайшвидше вибити СОУ з Кринок, скував ГВ «Дніпро» біля однієї локації і, намагаючись повернути Роботино – біля іншої. Тепер, щоб не втратити контроль над цими локаціями, сковування продовжується, але при цьому обіцяних плацдармів та островів він так і не показав начальству, при тому, що сковування тепер зумовлене ще й цими обіцянками.
У таких умовах горе-генерала можна лише вивезти для перебирання папірців, куди подалі від фронту, якщо не гірше – раптом з’ясується, що Мишко займався корупцією! Але куди цікавіше, навіть не те, що буде з Мишком, а саме ті аспекти, які вималювалися при ньому з ГВ «Дніпро», найчисельнішою, але найменш результативною і… з сумнівною надійністю.
