"Пройшло 2 роки... " - Олег Шарп

"Пройшло 2 роки... " - Олег Шарп

На виборах 21 квітня 2019 року за Зеленського проголосували 73,22%, за Порошенка – 24,45%.

 Що відбувається наразі? Рейтинги "ЄС" та "Слуги" зрівнялися - обидві політичні сили підтримують понад 20% українців, а Порошенко наздоганяє Зеленського.

 Серед тих, хто визначився і буде голосувати, "Слугу народу" готові підтримати 21,7%, "Європейську солідарність" – 21,4%, "ОПЗЖ" – 12%, ВО "Батьківщину" – 10,8%, "Силу і Честь" – 6,4%.

 24,7% готові підтримати чинного главу держави, 20,6% – Порошенка. За Тимошенко ладні проголосувати 9,6%, за Бойка – 9,5%, Смєшка – 7,6%, Гройсмана – 4,4%, Мураєва – 2,9%, Ляшка – 2,7%, Разумкова – 2,5%, Медведчука – 2,2%, Кличка – 1,3%.

 У другому турі розрив між Порошенком і Зеленським порівняно із голосуванням у 2019 році суттєво скоротився. Зеленського готові підтримати 54,4% від тих, хто визначився і прийде голосувати, Порошенка – 45,6%.

* * *

 Два роки тому перемогли популізм і демократія, а Україна хитнувся в бік невизначеності. Невизначеності, яка стала основним козирем переможця. Вже якось згадував "Марсіанські хроніки" Рея Бредбері і сумний кінець істоти, яка брала ті зовнішні риси, які в ньому хотіли бачити. Істота померла в страшних муках від понівеченого тіла і внутрішніх протиріч. Бо одні виборці "нового обличчя" хотіли кавун, інші - свинячий хрящик, одні - в НАТО, інші - в Росію, одні - зниження тарифів, інші - зарплат вчителям по 4000 дол. І це "обличчя" мовчки приймало ті форми, які від нього очікували наївні співгромадяни. Наївні чи дурні - не знаю.

 Два роки тому я проголосував за Порошенка і залишаюся вірним своєму вибору. Парадокс, але П'ятий президент став жертвою головного успіху свого життя: більшість українців залишилися в стороні від війни, так і не усвідомивши глибини прірви, на краю якої стояла країна на початку його президентства.

 "Порохоботи", яких напередодні виборів обіцяли "стріляти і вішати", теж нікуди не ділися. Тому що вони не кидалися, як більшість, від Яника до Садового, від Садового до Саакашвілі, від Саакашвілі до Зеленському, а залишалися послідовними прихильниками європейського курсу і української національної ідеї. На відміну від російської національної ідеї (горілка, медалі від царя та нові землі на крові), у нас це - воля, мова, своя хата у вишневому садочку і ніякого російського пана.

 Той, хто на тотальної брехні і за іронією загального виборчого права став президентом, продовжує красти найдорожче, що у нас є - час. Не знаю, досидить ця людина до кінця свого терміну або його "підуть" раніше.

 Якщо раніше - це зроблять не "порохоботи", а ті, кому він все з меншим успіхом продовжує сцяти в очі. Також не знаю, порозумнішають чи після цього умовні 73%. Які, потупцювавши на політичній труні Зеленського, підуть шукати собі нового месію. Телевізор замість мозку - це страшно.
А ми? Робимо своє. "Чому корабель перемагає хвилі, хоча їх багато, а він - один? Тому що у корабля є мета, а у хвиль - немає." © Уїнстон Черчіль.
* * *
На фото (яке ставив вже двічі - подобається ця світлина) обличчя тих, кого обіцяли "стріляти, вішати і гнати з країни". 


Красиві, світлі обличчя світлих людей. Такі не програють, на таких тримається країна. Переможемо.

Loading...