Ця заява прес-секретаря російського лідера Дмитра Пєскова ставить під сумнів будь-які припущення щодо дати проведення зустрічі в "нормандському форматі". До цього можна було ще вважати, що варто українському президенту Володимиру Зеленському "прогнутися" під російські умови, як у Кремлі узгодять дату саміту. Але, як бачимо, нічого такого не відбувається.
Заявою Пєскова мав би зацікавитися сам Зеленський. До останнього часу він запевняв, що виконує умови Путіна тільки тому, що хоче зустрітися з російським президентом, а не обговорювати питання війни і миру по телефону. Саме тому змусив Леоніда Кучму підписати "формулу Штайнмаєра" і пішов на розведення військ без урахування ситуації з обстрілом українських позицій. Тому що найголовніше - це зустріч з Путіним.
Я не можу зрозуміти, чому Зеленський так прагне до цієї зустрічі, чому розраховує на її успіх і не розуміє, якою катастрофою для нього може обернутися "нормандський саміт". Але після заяви Пєскова варто задатися питанням - а цей саміт взагалі буде? Що таке нагальна необхідність? Що повинно взагалі статися?
Якщо перевести ці два слова з російської бюрократичної мови, то вони і означатимуть непотрібність проведення зустрічі лідерів. Тому що ніякої термінової необхідності для саміту дійсно немає. Немає серйозного загострення, яке потрібно було б врегулювати – так, як було у Мінську. Немає серйозної зміни в позиції України, яке дозволило б вважати, що Зеленський підпише беззастережну капітуляцію. Немає очевидної зміни в позиції Заходу, при якій можна було б розраховувати на зняття санкцій. Тоді для чого зустрічатися? Для того, щоб просто припинити стріляти?
А хто сказав, що Путін цього хоче? Війна - це не гумореска, це продовження агресивної російської політики. І поки Україна не в кишені у Путіна, війна проти нашої країни тими чи іншими засобами триватиме.
Це, власне, саме те, що намагався пояснити Володимиру Зеленському та його оточенню Дмитро Пєсков.
