Химерний образ «доктора Зло» з пародійного циклу фільмів про розвідника Остіна Паверса досі залишається швидше комічним втіленням персонажа, хворого на манію величі й ображеного на весь світ. Таких людей не буває не тільки у справжній політиці, але й у серйозних фільмах – адже персонаж, який бореться із усіма водночас, не викликає довіри у жодного глядача. Однак президент Росії Володимир Путін починає нагадувати саме такий гротескний персонаж. Хай не з комедії, хай із трагедії. Але я згадую саме про «доктора Зло», коли аналізую наслідки відмови російського президента від «зернової угоди».
Звісно, насамперед Путін хотів ударити по інтересах України і Заходу. І дійсно, рішення не
продовжувати зернову угоду є серйозним ударом по українському агросектору. Підвищення ціни на збіжжя стане ударом і по економіці західних країн, до того ж сама заборона, як
бачимо, нагадала про конфліктну ситуацію щодо обмежень на ввезення української сільськогосподарської продукції до країн Центральної Європи. А Путіна хлібом не годуй – тільки дай
можливість створити нові конфлікти!
Однак найбільше, чого побоюються на Заході – так це того, що підвищення цін на їжу призведе до голоду, соціальної кризи й
заворушень у країнах Глобального Півдня. А це нові тисячі мігрантів і нові соціальні проблеми у європейських країнах. Ну й зростання популярності правопопулістських сил. До цього,
до речі, також прагне Путін.
Роздратована реакція у багатьох країнах Африки
Однак не варто думати, що голод, соціальні й політичні кризи й заворушення – це те, до чого прагнуть у країнах самого Глобального Півдня. Саме тому рішення російського президента викликало роздратовану реакцію у багатьох країнах Африки.
Ті, хто приїхали в гості до Путіна, публічно наполягали на продовженні «зернової угоди»
Багато хто з лідерів африканських країн утримався від участі у саміті Росія-Африка у Санкт-Петербурзі. А ті, хто приїхали в гості до Путіна, публічно наполягали на продовженні «зернової угоди».
Головуючий в Африканському союзі президент Коморських островів Алі Ассумані наголосив, що Африка зацікавлена у перезапуску угоди. Так що обіцянки Путіна надати безкоштовне зерно країнам Африки нікого на континенті не переконали.
Удар по Китаю
Ще одна країна, по інтересах якої відмова Путіна нанесла безпосередній удар – це Китай. Так-так, той самий Китай, стратегічний союзник Росії. Китай був одним з головних вигодоотримувачів «зернової угоди», закуповував десь третину від продукції, що постачалася по Чорноморському зерновому коридору.
У Пекіні ніколи не приховували своєї прихильності до продовження «зернової угоди»
Підвищення цін на зерно безпосередньо позначиться на рівні життя у КНР – і це у той час, коли економіка країни і купівельна здатність її населення повільно відновлюються після пандемії. Так що можна говорити, що й на популярності голови КНР Сі Цзіньпіна це також позначиться.
І у Пекіні ніколи не приховували своєї прихильності до продовження «зернової угоди», її підтримка була одним з пунктів так званого китайського мирного плану. Це той самий випадок, коли китайська дипломатія не забарилася із публічним висловлюванням свого розчарування. На засіданні Ради безпеки ООН заступник постійного представника КНР в ООН Ген Шуан наголосив на необхідності подальшої реалізації Чорноморської зернової ініціативи.
Постраждала і Туреччина
Ще одна країна, яка постраждала від рішення Путіна – Туреччина. При цьому мова тут йде і про економічний, і про політичний удар. Туреччина зацікавлена у зерні, але не тільки. Саме підписання угоди було важливим політичним досягненням президента Реджепа Таїпа Ердогана.
Країни, які ще підтримують стосунки з Росією, висновки для себе зроблять – і невтішні для Путіна
Ердоган виглядав як глобальний гравець, як серйозний посередник, як єдиний лідер, якому вдалося добитися домовленостей під час російської війни проти України. І от тепер ці домовленості торпедуються, ба більше – Путін навіть не поспішає обговорити із Ердоганом ситуацію, що склалася внаслідок його рішення, хоча Ердоган публічно говорить про необхідність такої розмови. Ось тобі і повага до колеги, який багато у чому допоміг Путіну, коли Росія потрапила під санкційний прес!
Звичайно, все це не означає, що країни, які ще підтримують стосунки з Росією, відразу ж ці стосунки розірвуть. Проте висновки для себе зроблять – і невтішні для Путіна, цього кремлівського «доктора Зло».
