Як й інші російсько-радянські лідери, Путін не цурається театральності зі школи Станіславського та Немировича-Данченка.
Він радісно, зобразивши мімічну загадковість, високо як міг, підняв палець: «Знаєте, в радянський час був такий жарт з приводу прогнозів погоди. Прогноз такий – сьогодні протягом дня все можливо».
Всі до глибокої ночі слідували за посольством США в Києві. Не евакуювалось. Можливо, Байден або сам Трамп вмовляли Володимира «не трясти «Орєшніком».
Ми продовжуємо залишатися на думці, що удар 21 листопада о 5 ранку по Дніпру з Астраханської області полігону «Капустін Яр» – МБР РС-26 «Рубєж».
Першим це підтвердив Defense Express. За натівською класифікацією SS-X-31. Це певний аналог РС-24 «ЯРС» з меншою кількістю ступенів. Вона спеціально була розроблена для ударів по європейських країнах, які розташовані ближче до кордонів з Росією. Вона прийшла на заміну РСД-10 «Піонер», яка конкурувала з американською «Першинг», яких НАТО розгорнуло в західній Європи в кількості 572.
Ми виходимо із доступної й простої логіки: навіщо Путіну витрачати кошти на розробку «Орєшніка» чи «Кедра», які за своїми характеристиками лише повторюють вже існуючі ракетні комплекси?
Тим більше, що в «дніпровській ракеті» знайдені компоненти від МБР «Тополь» і «ЯРС». Дешевше, простіше й ефективніше, натомість ядерним, оснастити будь-яку із виведених з бойового чергування МБР фугасними чи кінетичними боєголовками. Або їх композицією.
Всі МБР Росії тривало тестувалися, випробовувалися, а ракети від тих, які були виведені в порядку конверсії, використовуються для постійних пусків різноманітних космічних обʼєктів.
Ми точно не знаємо, скільки МБР було знято з бойового чергування. Їх може бути кілька сотень. Наприклад, раніше, в 99 році, на базі балістичних ракет РС-20 «Воєвода», СС-19 «Сатана», Росією й Україною був створений проект «Дніпро», в якому не менше як 160 цих МБР було використано для запусків космічних обʼєктів 14 країн світу.
Всіх, крім українських супутників. Росія використовує і до цього часу цю версію ракети РС-20В для запуску своїх супутників.
З даних відкритих джерел, у 18 році на бойовому чергуванні знаходилось 11 РС-20Б і 46 РС-20В в шахтах під Красноярськом і Оренбургом. Тоді Міноборони ворога планувало замінити 20 цих МБР на важкі нового покоління РС-28 «Сармат». Треба памʼятати, що МБР на рідкому паливі РС-20 вироблялося нашим КБ «Південне» та дніпровським заводом «Південмаш». Система управлінням створена харківським НВО «Електроприлад».
Це не єдина ядерна зброя, яка була розроблена в Україні. МБРи УР 100Н УТТХ, на яких змонтували російську систему управління для запуску космічних апаратів по програмі «Рокот-2». Вона якраз і повʼязана з виробництвом легких конверсійних ракет на базі знімаємих з бойового чергування МБР РС-18Б «Стилет» – «Рокот-М» з корисним навантаженням 2150 кг, загальною масою 108 тонн. Система управління якої Харківська – з «Електроприбору».
Напрощується висновок, що Путін не збирається знищувати «Південмаш», маючи намір захопити його зі всією технічною документацією й іншими ракетобудівними центрами України для відновлення ракетобудівного потенціалу.
Отже, Путін підтвердив, що Росія нанесла орбітальний удар по Дніпру 6 кінетичними боєголовками, які були демонстрацією готовності й можливостей Росії почати новий етап війни. Неядерний, але з її силою та без її наслідків.
