Хоч я реаліст, але я завжди буду оптимістом, і мені дивно читати, коли дехто сьогодні дорікає мені у відсутності оптимізму. Просто мій оптимізм - не порожній і голослівний, і я ніколи не казатиму на біле чорне, або, що все йде сьогодні чудово, коли це не так.
Але взагалі, я завжди був, є і буду оптимістом. Така особливість мого організму.
Я з тих людей, для яких в будь-якій ситуації горнятко є напів повним.
Я з тих людей, які в будь-який тимчасовій невдачі вбачають нові можливості.
Людей, які знають і вірять, що, коли зачиняються одні двері, то в цей самий час десь відкриваються п'ятеро нових.
Я з тих людей, які завжди шукають можливість зробити, а не шукають причини не зробити.
Мої кумири - це великі спортсмени, альпіністи, мандрівники, тощо, тобто люди, які ніколи не здаються і не здавалися. Люди, які завжди йшли вперед, завжди піднімалися після падінь, але йшли лише вперед і вгору. Іноді - повзли, якщо інакше не виходило, але лише - вперед і вгору.
У мені немає злості чи заздрості. У мені немає жовчі. Я дуже люблю життя і людей. Я знаходжу добре та гарне в усьому, навіть у дуже маленьких і звичайних, простих речах. Тому я ніколи не опинюся в таборі критиканів, які лише зловтішаються. Просто це суперечить моїй природі.
Я ніколи не втрачу віру.
Віру в добро і справедливість.
Віру в людей.
Віру в Україну.
Як людина ненаївна, я знаю, що Зло є сильним та вічна боротьба Добра зі Злом - це джерело прогресу і руху вперед. Але я завжди вірю в те, що Добро перемагає на довгих дистанціях.
Я знаю те, що планета і людство розвиваються, хоч за спіраллю, але - вгору. Прогрес йде вгору, хоч і за спіраллю.
Це - джерело мого оптимізму.
Людство, планета, як і казино, на довгій дистанції завжди виграють. Це головний філософський закон, який закладено в основу всього, коли замислювався і творився цей Світ (разом з іншими важливими діалектичними законами життя, такими як - закон карми, бумерангу, тощо).
Колесо Історії, як і казино, на довгій дистанції завжди - в плюсі, бо - це програма.
Тому я - завжди оптиміст.
