І хоч знайти нові ідеї щоб рости поки не вдалося, проте ніщо не може змусити американські індекси падати. Тут і Трамп повністю повернувся до повістки торговельної війни, намітивши нові тарифи для левової частки країн, з якими торгують американці. І навіть почався проявлятися вплив торговельних забаганок Трампа у цінах, прискорюючи інфляцію. І якщо в квітні це викликало мало не паніку на біржах, то зараз ніхто не хоче продавати через такі дрібниці американські акції. І навіть загроза звільнення голови ФРС, якому можуть поставити в провину дорогий ремонт (ми так давно хотіли, щоб українське ДБР працювало як американське ФБР і схоже дочекалися, хоча, є, як то кажуть нюанс) може розхитати валютний ринок, створюючи шалені качелі для долара, проте мало хвилює торговців на ринку акцій. Частково це пояснюється тим, що тон на ринку акцій зараз повністю задають кілька розпухлих від доларів технологічних гігантів, яким все байдуже. Дуже нагадуючи часи бульбашки доткомів. Не випадково продовжив зростати і біткоїн, оновивши цього тижня свій історичний максимум, який тепер складає десь 122 тисячі доларів за штуку. І теоретично може зрости ще, адже в США готуються зробити приємний сюрприз для пенсіонерів і дозволити інвестувати в цей абсолютно спекулятивний інструмент активи пенсійних фондів.
В результаті, ранок п’ятниці індекс S&P500 починає з відмітки 6297, що на 17 пунктіків вище, ніж тиждень тому. Проте якщо ринку акцій все по барабану і головне, щоб NVIDIA могла продавати чіпи в Китай, то валютний і борговий ринок все ж відчувають дихання реальної економіки. Яка, в свою чергу, відчуває дихання Трампа. Цього тижня долар укріпився до 1,16 на тлі зростання інфляції. І лише на кілька годин повертався до курсу 1,17, коли ринок заповнили чутки, що Трамп майже звільнив голову ФРС. Які сам Трамп і поспішив розвіяти. І, звісно, не спокійно на ринку облігацій. Дохідність 30-и річних американських казначейських забов’язань знов досягла 5%, періодично перетинаючи цю межу, шалено радуючи тих американців, хто платить іпотеку чи хоче взяти кредит під житло. Власне, борговий ринок був тією силою, яка в перший раз змусила Трампа відступити. Проте зараз, схоже, і йому буде не під силу зупинити радикальне зростання мит. Як виявилось, просте треба поступово піднімати градус, а не кидати жабу відразу в окріп. А про наслідки ринки подумають потім. Тим більше, що поки більшість даних свідчать про дивовижну стійкість американської економіки, яку навіть Трамп, із своїм завзяттям, поки не здатен поламати.
Нафта на початку тижня піднялась до 70 доларів за барель на тлі очікувань радикальних кроків Трампа відносно Росії, які він анонсував на понеділок. Проте Трамп лишився Трампом і знов дав Путіну термін, тепер 50 днів, щоб той виправив свою поведінку. Власне, дав тому час до кінця літа, бо до вересня час відпусток і будь-які кроки впираються у відпустки бюрократів і чиновників, не кажучи вже про конгресменів. Да і самому Трампу ще треба в гольф пограти. На цьому тлі нафта на початку тижня втратила в ціні і повернулась на рівень «трохи вище 68» доларів за барель (а зранку в п’ятницю знов торгується вище, біля 69,5), а на російському ринку акцій, який досі існує, хоч і не зрозуміло навіщо, навіть сталось маленьке ралі, коли на тлі жорсткого і безкомпромісного виступу Трампа індекс підріз на 3%. Здавалося, російський економіці можна було видохнути, тим більше знов вдалось знизити інфляцію, а значить можна розраховувати на подальше зниження облікової ставки. Що їй дуже не завадить на тлі статей Блумберга про потенційну банківську кризу, радикальне падіння на ринку житла і доповідей з місць, що підприємства на периферії вимушені переходити на скорочений робочий день. Проте несподівано кинджал в спину Путіну всунули індійські друзі, які поспішили наголосити, що варто тільки американцям ввести вторинні санкції для покупців російської нафти, так вони відразу знайдуть інших продавців. Благо по світу їх багато. Да і Саудівська Аравія постійно нарощує видобуток. І тепер американці отримали підтвердження, що цей метод тиску може спрацювати, що збільшує ймовірність його застосування. Не дуже приємна новина для Путіна. А на додачу ще й Фіцо, схоже, сторгувався з Брюсселем, що відкриває можливість для введення нового пакету європейських санкцій, струмивши в дупу Путіна маленьку словацьку шпильку на додачу до великого індійського кинджалу.
В українському сегменті єврооблігацій на початку тижня стався приступ оптимізму. Інвестори і спекулянти реагували на президента США, його милу дружину і американську зброю. Проте потім ринки втратили настрій зростати. І по результату тижня українські суверені єврооблігації торгуються навіть трохи нижче, чим тиждень тому. Навіть новина про те, що в бюджет ЄС на 2028-2034 скоріш за все ввійде фонд підтримки України на загальну суму 100 млрд євро (десь 15 млрд євро щороку) не справила враження. Може й тому, що до цього 2028 року ще треба якось дожити. В Україні ж відбулась заміна уряду. Жодної причини для цього не було, окрім бажання продемонструвати зміни людям, що вже давно не можуть сходити на вибори і випустити пару, як в Україні всі звикли. Тому, власне, самі зміни виглядають косметичними і впливу на економіку ніхто не очікує, як і появи суб’єктності у нового уряду в порівнянні з урядом попереднім. Принаймні гірше стати не повинно і в новому уряді немає неприємних сюрпризів для інвесторів. І збережені всі українські традиції. В тому числі та, що говорить, що якщо уряд очолює жінка, то вона має зватися Юля.
Тим більше, свою позаду зберіг міністр фінансів, який вже собаку з’їв на перемовинах з донорами і кредиторами. Може він зможе пояснити тепер МВФ чому треба провести новий конкурс по вибору керівника БЕБ. І чим був поганий проведений конкурс, на якому вдалося обрати незалежного кандидата. Хоча тут йому не позаздриш. Але така робота. Потребує творчого підходу. На внутрішньому ринку продовжує царювати спокій. Ставки на ринку ОВДП залишаються на місці, а Нацбанк міцно тримає гривню. Ранок п’ятниці національна валюта починає на позначці 41,75 на міжбанківському ринку. Чорний ринок перебуває десь на цьому самому рівні. І можна констатувати, що гривня відносно долара вже півроку стоїть як вкопана. Звісно, є коливання відносно євро, що дуже збуджує пресу, але тут вже питання до самого долара, чому він так ослаб як відносно євро так і швейцарського франка.
