В 1945 році, коли Велика Британія разом із союзниками виграла війну у Європі, а Вінстон Черчилль програв вибори. Голосування було 5 липня. Черчилль склав повноваження прем'єра не чекаючи зборів парламенту. Його лікар, лорд Моран, в особистій розмові сказав про "невдячність британців". Черчилль відповів: «Я б це так не називав. Їм довелося пройти через дуже тяжкі часи».
Черчилль і надалі очолював консервативну партію і 6 років поспіль він був лідером опозиції. Шість років. Як опозиціонер вдома, але політик світового масштабу, він проголошує Фултонську промову, в 1949му підтримує створення Ради Європи, в 51-му - Європейського об'єднання з вугілля і сталі, яке стало підвалинами нинішнього ЄвроСоюзу.
В 1951 році консерватори виграють вибори і Черчилль знову стає прем'єр-міністром.
Він міг образитися і відійти від справ - врятувати країну у війни, це достатній внесок в історію нації, але не відступився.
Черчилля чимало критикували всю його політичну кар'єру. Власне, бути під шаленою критикою під час каденції, але визнаним в історії, це не лише про сера Вінстона. Тетчер. Рейган. Скоропадський... Визнання здобутків Ющенка почало приходити лише тепер. Здобутки Порошенка притомні люди не ставили під сумнів попри весь психоз слуг.
Читаю стрічку - різні люди, різні вітання, "порохоботи" і не тільки, емоційно і стримано, із особистими спогадами і без. Скільки людей із власної волі публічно вітатимуть Зеленського із днем народження через кілька років після його керування? Отож. Ідеальних людей не буває, але одні люди можуть в історію тільки вляпатися, а інші - входять. Здобутками. І таки правий був лікар Черчилля - не озираючись на електоральні хиби людей, бо їм довелося пройти через дуже тяжкі часи.
Напевно, тут доречно знову пригадати слова республіканця Теодора Рузвельта: "„Роби, що можеш, із тим, що маєш, там, де ти є…». Петро Порошенко може сказати їх від себе.
Із Днем народження, пане Президенте.
