"" - Ростислав Павленко

"" - Ростислав Павленко

НЕПОВНОПРАВНЕ ЧЛЕНСТВО - НЕ ЧЛЕНСТВО

Після вчорашнього євродесанту в Україну, зустрічей і обговорень важливо готуватися до «серйозної битви».

Голова Єврокомісії фон дер Ляєн оптимістично говорить про Європу від Лісабона до Луганська; а шеф європейської дипломатії Боррель передбачає «серйозну битву» власне для вступу до ЄС.

Єврокомісари і міністри країн ЄС відзначили прогрес України у виконанні 7 критеріїв для початку переговорів про вступ - але робота зі вступу попереду дуже серйозна.

1. По-перше - у цьому процесі не можна нічим легковажити. Кепкування і яскраві фрази можуть зачаровувати аудиторію і журналістів - але контрпродуктивні в роботі.

У ЄС, на відміну від України, є час. Відкладати «на потім» вони можуть нескінченно.

Наприкінці минулого тижня в Іспанії міністри з питань Європи усіх держав-членів ЄС, обговорюючи наступні сценарії розширення, розглянули експертний звіт про інституційну реформу ЄС.

Його спільно замовили і привезли до Іспанії представники урядів Франції та Німеччини.

Саме там відображено думку, яка викликала різку реакцію премʼєра Шмигаля: окрім повноправних членів ЄС, можливе запровадження "асоційованих членів".

Вони не зможуть використовувати частину інструментів, не матимуть права голосу у багатьох органах ЄС тощо. Тобто, де факто членами організації не будуть.

Минулого року подібні ініціативи, називаючи їх «політичною асоціацією», озвучував французький президент Макрон.

Дискусія, чи це потрібно Україні - зайва і схоластична. Неповноправне членство - не членство.

Але кепкувати - це наражатися на реакцію «ну, розважайтесь, а ми почекаємо».

2. Тому, по-друге, має бути суттєво розширене коло тих, хто говорить з ЄС. Політичні ревнощі - це не лише самообмеження, а й ризик потрапляти в пастки і підігрувати скептикам.

Бо працює не повторення однієї і тієї ж тези, а штурм з різних напрямків.

3. По-третє, треба використовувати всі наявні і перспективні механізми.  

Згаданий франко-німецький документ також пропонує позбавити держави-члени механізму вето і спростити запровадження санкцій проти членів ЄС.

Деякі елементи цього можна застосовувати вже зараз - але це потребує дуже системної роботи.

4. По-четверте, треба принципово забути про спроби імітації.

Бо просто втрачатимемо час і довіру, а ухвалювати погоджені рішення все одно доведеться.

Тож вся енергія має йти на погодження.

5. І по-пʼяте - усе, не раз сказане про реальну єдність, прозорість і реакцію на корупцію, доведеться зробити.

Бо час є у ЄС. Не в України.