Навесні він телефонував одному з голів колгоспу, дізнавався, коли оратимуть поле неподалік села, і якогось вихідного дня зграйка школярів висипала на свіжу ріллю. Учитель розповідав, що колись тут було давнє городище, і вкрай рідко такі експедиції закінчувалися без знахідок – то черепок давньої кераміки, то наконечник стріли, а то і якась прикраса давніх руських модниць…
Українсько-російська війна, мов плуг, перевертає пласти європейської політики, час від часу вивертаючи то заржавілі консервні бляшанки, то напівзітлілий файл зі сховків спецслужб, то фрагмент кістяка у чужій, схованій якомога далі від людських очей шафі.
Днями колишній міністр закордонних справ і очільник освіти (!) Румунії Андрей Марга заявив, що Україна має віддати частину територій Росії, Румунії, Угорщині та Польщі. Тобто долучився до аматорського хору "реваншистів", які роками приховували свої архаїчні девіації, аж поки не вловили запах ймовірної жертви. Точніше, не вловили, а почули сигнал з Кремля про "вигадану Леніним" і "сформовану Сталіним" сучасну Україну.
Марга, виявляється, ще й став письменником, оскільки свою заяву про територіальні претензії (вочевидь, на Буковину) озвучив на презентації власноруч склепаної книги "Доля демократії". Назва цього опусу доволі саркастична, особливо з огляду на те, що сам ексміністр – колишній активний діяч комуністичної партії Румунії (так-так, — тієї, що Чаушеску!), інформатор сумнозвісної Securităţii (як і його дружина), і, попри люстраційні процеси, тепер є визнаним філософом та ще й ректором Клузького університету. Щодо зв'язків з румунським "КГБ" часів "Дунаю думок" (так називали Чаушеску), то Марга навіть судився, прагнучи відбілити своє "недобре ім'я", але програв процес.
"Скажу прямо, з усією відповідальністю. Україна перебуває у неприродних кордонах. Вона має поступитися територією. Угорщині – Закарпаття, Польщі – Галичину, Румунії – Буковину, а Росії – Донбас та Крим. Це території інших країн. Інакше буде конфлікт", - сказав Марга.
Взагалі з тими письменниками геть біда. В Угорщині минулого тижня теж презентували ще один "бестселер" Гези Гече "Російська великодержавна політика 1905-2021", і там засвітився глава адміністрації Віктора Орбана Гергей Гуйяш. "Україна була поганим господарем для національних меншин, навіть якщо першопричиною політики проти прав була російська меншість", — заявив тоді він. На його думку, Москва у будь-який момент може оголосити про свою перемогу у війні. І, мабуть, цього оголошення, потираючи руки, чекає й Андрей Марга, і Гергей Гуйяш, і його патрон. Орбан навіть розвинув свою давню теорію вчора, виступаючи перед однопартійцями з "Фідес", мовляв, Україна через війну з Росією може втратити половину території, а Євросоюзу загрожує розпад.
Цікаво, що Андрей Марга керує університетом у румунському Клуж-Напока – місті, що є одним з осередків угорської меншини у Румунії. Тому детермінізм заяв "професора" і Орбана — майже очевидний.
За словами та вчинками Орбана і Марги тихо бовваніють постаті Реже Ньерша та Ніколае Чаушеску з їхньою маячнею про "Велику Румунію" та "Велику Угорщину" відповідно. Але, як на мене, дуже показовим у цьому плані є інше: територіальні претензії до України висувають діячі країн, які свого часу були альянтами нацистської Німеччини у Другій світовій війні. Не вимушеними попутниками, окупованими та знищеними Гітлером, як от Польща, а відвертими колаборантами, з фашистськими урядами. Ті, що постачали Рейху гарматне м'ясо, підтримували його ресурсами й отруювали власні народи ідеологією нацизму.
Режим Антонеску теж плекав ілюзії "Великої Румунії", і його вояки особливо відзначилися на східному фронті, окупувавши Бессарабію та Північну Буковину, а також так звану Трансністрію між Дністром та Південним Бугом. І цілі ставилися більш амбітні. Пригадуєте, в "Прапороносцях" Олеся Гончара пісеньку: "Антонеску дал приказ: всем румунам на Кавказ, а румуна не дурной, на каруцу и домой".
Певним "філософам" у сучасному Бухаресті за перспективами "об'єднання" з Молдовою вбачаються ще більш експансіоністські плани. Щастя, що при владі там – помірковані політики, особливо президент Клаус Йоганніс, які цілком усвідомлюють, що таке путінська Росія, і які справжні наслідки мала б поразка України для всієї Європи. І це поки що убезпечує Румунію від долі Угорщини, яка (особливо за головування Чехії в ЄС) цілком може вилетіти з Унії. Принаймні, Орбан вже все зробив для того, аби це сталося.
Ми ж, українці, торуючи шлях до перемоги над путінським монстром, маємо дуже добре запам'ятати не тільки перемоги та втрати у цій війні, й тих, хто з усіх сил допомагав нам повалити Росію. Не забудьмо й про тих, хто підло і безсоромно, по-мародерськи, кроїв наші закривавлені землі. Дарма, що ці землеміри носять професорські мантії.
