Мій старий приятель Андрю Чахоян видав в New York Post, в улюбленому виданні Трампа, статтю. Вона настільки класна, що не можу не познайоми вас з її тезами. І дуже сподіваюся, що і Дональд Трамп з нею ознайомиться.
Надздібності Путіна настільки ж реальні, як і здібності держави, яким він керує. Але безсилля Москви очевидне будь-кому, хто готовий розбиратися.
Через одинадцять років після початку хрестового походу проти сусіда, який у чотири рази менший за її розміром, Росія утримує в Україні менше територій, навіть ніж у 2022 році, а її останню тактику — терор проти мирного населення — найкраще можна описати як істерику тирана.
Щоранку з'являються смертоносні безпілотники та ракети, націлені не на військові об'єкти України, а на житлові будинки, дитячі майданчики, пологові відділення.
Російська воєнна кампанія з покарання України за те, що вона посміла існувати, — це знущання хулігана, сповненого люті, але позбавленого реальної сили.
У боротьбі за владу Москва вдається до терору, але кожний удар лише зміцнює рішучість Києва, оскільки українці знають, що якщо дозволити Росії досягти свого, то страждання не припиняться, а навпаки, лише збільшаться.
Дехто в США скаже: Україна стоїть, бо ми допомагаємо. Але чи це відповідає дійсності насправді? Крапелька допомоги тут, партія боєприпасів там все затримується, обговорюється, розбавляється...
Загалом Америка витратила менше 1% свого федерального бюджету на те, щоб допомогти найхоробрішим людям на Землі захистити себе. Якщо цей малодушний потік стримав армію Росії, це не доводить нашої сили, а навпаки демонструє слабкість Москви.
Росія вважає себе наддержавою, але наддержава не зволікатиме через те, що хтось за океаном щосили намагається допомогти Києву, одночасно забезпечуючи Москві можливість зберегти обличчя.
У Росії закінчилися основні продукти харчування. Картопля – це розкіш сьогодні в РФ. Ціни за рік зросли майже втричі, і сім'ям доводиться заощаджувати. Це не дурна проблема продуктового магазину, а привідкрите вікно в економіку Росії, яка перебуває сьогодні на межі, через кримінальну війну проти України, санкції та... десятиліття розкрадань бюджету.
Москва почала вторгнення, яке, як вона думала, мало закінчитися за лічені дні: солдати запаслися парадною формою та продуктами на тиждень. Але Україна відмовилася здатися, і для Путіна все перетворилося на катастрофу.
Не зумівши швидко перемогти, Росія втратила не лише імпульс, а й втратила незалежність. Тепер вона підпорядковується наказам Пекіна. Bloomberg повідомляє, що 92% іноземних компонентів, які використовуються у російських безпілотниках-вбивцях, мають китайське походження. Щодо ядерної зброї, то Сі Цзіньпін — «папочка», якщо використати вираз генсека НАТО Марка Рютте — висловився дуже ясно: його застосування виключено і заборонено Путіну Пекіном. Росія може волати та погрожувати використати ядерну зброю, але рішення приймає вже не Москва. Реальність російської ядерної загрози залежить від спостерігача - США.
Наддержава не випрошує у Північної Кореї артилерійські снаряди, а у Ірана — безпілотні технології. Москві доводиться принизливо стукати у двері держав-ізгоїв, які колись від неї залежали.
Росія втратила понад мільйон людей, намагаючись повторно колонізувати Україну. Але не хвилюйтеся - у Кремля в рукаві прихований чарівний трюк - замовчати це. Так само, як Кремль повідомляє, що рецесія поза законом, так він вирішує і демографічну кризу, просто припиняючи публікацію щомісячних даних про скорочення населення.
Москва вміло експлуатує сучасні західні культурні війни, позиціонуючи себе захисницею традиційних цінностей перед американцями, які втомилися від політики, заснованої на буденних ідеях. Це лише фасад.
У Росії один із найвищих показників розлучень у світі - на 60% вище, ніж у США. Рівень абортів у країні більш ніж удвічі перевищує аналогічний показник в Україні. Торік різдвяні служби відвідали лише 1% населення. І в центрі всього цього знаходиться Російська православна церква, яка є не так релігійною установою, як структурою державної безпеки. Тому, коли Такер Карлсон оплакував долю Московського патріархату України, він упустив дві важливі деталі.
По-перше, саме Росія, а не Україна, з 2014 року пошкодила чи зруйнувала понад 600 культових споруд в Україні.
По-друге, Україна не забороняє релігію, а виселяє шпигунів. У розпал війни хто може звинувачувати Київ за те, що він намагається зробити так, щоб промосковські священики служили Богу, а не ФСБ?
На сукупний Захід припадає приблизно половина світового ВВП. На Росію припадає менше ніж 2%. Це не наддержава — імперія, що просто розвалюється, і через це влаштовує істерику. І її вторгнення в Україну реальне, як і ракети, які вбивають безневинних дітей уві сні.
Але сьогодні основа Росії – економічна, моральна, демографічна – прогнила наскрізь.
І єдине, що небезпечніше за ображеного закомплексованрго диктатора — це світ, надто ввічливий, надто наївний чи надто заляканий, щоб протистояти йому.
