Китай, Індія, росія та Пакистан замість демонстрації єдності оголили гострі політичні розбіжності
Лідери країн Шанхайської організації співробітництва (ШОС) збираються на щорічні саміти, щоб обговорювати спільну побудову багатополярного світу. Однак цього року Індія провела зустріч у нетрадиційному для ШОС короткому віртуальному форматі та розкритикувала своїх партнерів.
Mind пропонує розглянути п'ять ключових підсумків саміту ШОС, що відбувся 4 липня 2023 року
Індія заглушила ШОС
Шанхайська організація співробітництва – це найбільше регіональне об'єднання, що включає Китай, Індію, Росію, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Узбекистан, Пакистан та прийнятий цього року Іран. Ці дев'ять країн займають майже всю територію Азії, на них припадає понад 40% населення Землі.
Очікувалося, що прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді, який посів крісло голови в ШОС, зробить саміт цієї організації такою самою великою подією, як і запланований на вересень саміт «Великої двадцятки». Раніше, в лютому 2023 року, в Індії делегації Китаю та росії заблокували спільну заяву міністрів фінансів «Великої двадцятки» із засудженням російського вторгнення в Україну. Аналітики припускали, що індійський прем'єр влаштує путіну та Сі Цзіньпіну теплий прийом і спробує схилити їх до компромісу із Заходом до вересневої зустрічі G-20.
«Саміт ШОС став би гарним майданчиком, на якому Нарендра Моді зміг би узгодити з росією та Китаєм резолюцію для G-20. Однак Індія вирішила відкласти саміт ШОС через поїздку прем'єр-міністра до США, а потім перевела його у віртуальний формат, можливо через небажання Індії публічно надавати гостинність російському президентові владіміру путіну. Якою б не була причина, це негативно вплинуло на результати саміту ШОС», – пише індійська The Hindu.
Так, члени ШОС не підтримали пропозицію Індії зробити англійську мову третьою офіційною мовою організації на додаток до російської та китайської. У свою чергу Індія відмовилася підписати Стратегію економічного розвитку ШОС на період до 2030 року через наявність у цьому документі посилань на політичні ініціативи Китаю.
Індія окреслила розкол із Китаєм
Саміт ШОС давав можливість Індії вступити в діалог зі своїми сусідами, щоб знайти шляхи для примирення та співпраці. Однак Нарендра Моді використав трибуну голови лише для того, щоб завуальовано звинуватити Пакистан в організації терористичних атак за мовчазної згоди Китаю.
«Деякі країни використовують транскордонний тероризм як інструмент політики й надають притулок терористам. ШОС має без вагань критикувати такі країни. Щодо тероризму не має бути подвійних стандартів», – цитує Times of India звернення Нарендри Моді до учасників ШОС.
Індійський прем'єр на саміті ШОС чітко заявив про протиріччя з Китаєм. Нарендра Моді вкотре висловив невдоволення китайською ініціативою «Один пояс – один шлях» із будівництва портів, доріг та електростанцій. Підконтрольні Пакистану території Гілгіт-Балтістану та Кашміру Індія вважає своїми, і її дратує намір Китаю забудовувати ці регіони.
Казахстан і Киргизія дорікнули ШОС за неефективність
Лідери країн Центральної Азії на саміті ШОС фокусували свої виступи на економічних проблемах.
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв висловив жаль, що за 20 років під егідою об'єднання не було реалізовано жодного великого економічного проєкту. У цьому його підтримав президент Киргизії Садір Жапаров.
«На жаль, протягом тривалого часу ми не просунулися у вирішенні… важливих, на наш погляд, питань торговельно-економічної складової нашої організації (ШОС)», – дорікнув Садир Жапаров.
Путін змушений відновлювати імідж
Віртуальний саміт ШОС став першим міжнародним виходом путіна після бунту найманців групи вагнера. Президент рф витратив свій виступ на ШОС на переконання лідерів Азії у стабільності росії.
«У нинішній ситуації наша країна продовжує стійко розвиватися. Російський народ як ніколи консолідований. Згуртованість і високу відповідальність за долю батьківщини російські політичні кола, усе суспільство наочно продемонстрували, виступивши єдиним фронтом проти спроби збройного заколоту», – цитує путіна агентство ТАРС.
Російському президенту дорікають за повільність. У день заколоту вагнерівців він надто довго не відповідав на цю загрозу, зруйнувавши свій імідж всезнаючого та всесильного лідера. За день, 24 червня, бунтівники майже доїхали до Кремля. Після цього, за твердженням директора ЦРУ Вільяма Бернса, путін перестав вселяти впевненість і страх у ті інститути, від яких він залежить: армію, поліцію та спецслужби.
Як наголошує Вільям Бернс, що б зараз не робив путін, він продовжить втрачати контроль над структурами безпеки, і від цього росія ставатиме все менш передбачуваною. Невдоволення війною в Україні, що накипає, продовжить як іржа роз'їдати російську владу незважаючи на пропаганду та репресії. У результаті путіна позбавлять влади відчайдушні, рухомі страхом силовики або опортуністи, що побачили його вразливість.
Азія стурбована через Афганістан
Найбільшим розчаруванням саміту ШОС, як пише індійська Deccan Chronicle, став дуже малий тиск азіатських країн на путіна з метою припинити розв'язану ним війну в Україні.
Лідери ШОС вважають, що їхній безпеці загрожує сплеск екстремізму в Афганістані. У зв'язку із цим президент Китаю Сі Цзіньпін запропонував задобрювати Талібан економічною допомогою. Він закликав нації ШОС допомогти новій владі Афганістану сформувати широку інклюзивну політичну структуру, яка проводитиме помірну внутрішню та зовнішню політику.
Президент Таджикистану Емомалі Рахмон попередив, що Талібану не можна довіряти, і запропонував країнам ШОС захиститися від Афганістану «надійним безпековим поясом», здатним зупиняти ймовірні вторгнення терористичних угруповань.
«Всупереч заявам Талібану, це угруповання йде шляхом створення Ісламського емірату з правилами, не притаманними сучасній епосі, і таліби формують уряд, який складатиметься лише з їх членів», – цитує RFE/RL Емомалі Рахмона.
