Західні ЗМІ сповнені роздумів, що плани "переговорів з рф з позиції сили" можуть не скластись.
Однак такі сценарії від початку виходили з хибного припущення. З віри мирного часу про те, що мир кращий за війну, і якісь надбання краще за постійні втрати.
Але це просто не так для москви.
Такі міркування не беруть до уваги природи війни між росією і Україною. Це війна не за території чи навіть символи. Це війна за існування. Або України, або імперської росії.
І російська держава, а також те, що вона зробила із своїм суспільством, налаштовані на здобуття України за будь-яку ціну. Уже не кремль веде війну, а війна веде кремлем ( про це вже говорили ).
Це має і раціональні пояснення. Сценарій "призупинення війни", "мир у обмін на території" тощо означатиме: (а) поновлення війни, як тільки росія перепочине (див. перша і друга Чеченські), і (б) небажання росії дотримуватись будь-яких угод, бо і мета не досягнута, і санкції примушують втрачати ресурси, тоді як Україна їх втрачати припинить.
Тому "мир через перемир'я" може не прийняти, власне, росія.
Відтак нас чекає довга і кривава війна до перемоги. Як би хтось не бажав іншого.
А це означає необхідність кардинально перебудувати те, як держава функціонує зараз:
- Залучення всього корисного і всіх корисних для підтримки війська, розширенння допомоги Україні і санкцій проти росії;
- Справедливість - прозорість використання ресурсів при спрощенні управлінських процедур;
- Безумовний пріоритет витрат на оборону;
- Відповідальність центральної влади за посилення оборони, громад - за життя на місцях.
Що б додали Ви?
