1. Дипломатичний бліцкриг Зеленського продовжується. Зранку він завітав до Франції, де зустрівся з канцлером Шольцем і президентом Макроном, а вже по обіді виступав на Євросаміті. Виступила там і Урсула фон дер Ляєн, привідкриваючи завісу таємниці довкола 10-го пакету санкцій: буде перекрито експорт обсягом близько 10 мільярдів євро, а також завдано удар по російських пропагандистах та військових і політичних лідерах. Раніше ходили чутки, що 10-й пакет буде направлено найперше проти російської оборонки. Якщо це так, то удар по російській військовій машині буде неспівмірно значніший за суму в єврах.
А в цей час у Німеччині, неподалік Кельна, прокуратура трусить таку собі Smart Impex GmbH, пише WDR. Ця компанія ще до початку повномасштабного вторгнення постачала в Росію мікросхеми, що могли використовуватись у широкому ряді озброєнь. Натомість із початком війни поток деталей пішов до турецької AZU International, що належить одному із акціонерів Smart Impex. А власне AZU має значний обсяг поставок до Росії.
І тут варто ще раз підкреслити: санкції — це лише механізм, а результат від них залежить значною мірою від політичної і інституційної волі припинити поставки зброї і компонентів, зупинити її виробництво на місці, обрізати мацальця впливу Москви через спецслужби, криміналітет і корумпований капітал, і спустошити чисельні запаси російського диктатора. Без цієї волі нічого не буде.
2. У Росії, на яку, як відомо, “санкції взагалі не діють”, у січні зафіксовано величезний дефіцит бюджету, у 14 разів більший за торішній показник, пише Axios. Це може вказувати на ще більші проблеми, що очікують на північну петрократію цього року. Серед можливих причин видання називає падіння прибутків від нафти (нагадаю, що санкції не діють) та зростання витрат на ведення злочинної агресивної війни. А ми пригадаємо вчорашню статтю Bloomberg про російську стабілізацію через витрати.
В російській Лєнобласті переобладнали на лісопильню закритий через санкції завод Форда, а опісля вирішили показати, як насправді треба санкції робити. Тепер до престижного списку людей, які не зможуть купити хрущовку в Омську і побувати в Сизрані, додалися сенатори Чак Шумер, Мітч Макконнелл і ще 75 американських можновладців та їхніх рідних.
А The New York Times опублікувало авторську колонку професора з Корнеля, який виражає неіронічний скепсис щодо ефективності санкцій, адже путінський режим не посипався під ударами і потихеньку адаптується, тому продовжувати тиск на нього безперспективно, а краще підтримувати економічно Україну. І тут я хочу зауважити, не намагаючись вчити пана професора, що українська війна вийшла із гострої фази, де результат залежав виключно від сил і засобів на полі бою, і перейшла в затяжну, де вже міряються силами дві економічні потуги – Україна + західний світ і Росія. Через неспівмірність цих потенціалів найшвидшим і найменш кривавим шляхом до перемоги є одночасне обмеження економічного потенціалу Росії – і максимальне прикладання власного.
3. Bloomberg стверджує, що перед форумом G7 між країнами-учасницями йдуть дискусії щодо санкцій проти країн, які постачають Росії зброю і комплектуючі. Видання називає тут Китай, Іран і Північну Корею. З останніми двома все вже більш-менш зрозуміло, а от Китай у своїх заявах заперечує поставки зброї, а від питань про комплектуючі й інше військове устаткування китайські представники зазвичай ухиляються. Звісно, для рішення про застосування санкцій у сімки можуть бути достатні політичні передумови, і вже скоро ми дізнаємось, наскільки достовірною була інформація від “джерел, знайомих із питанням”.
4. Болгарія вирішила долучитись до клубу путінських друзів. Президент Радєв оголосив, що його країна ветуватиме рішення по санкціях проти “Росатома”, повідомляє болгарське видання The Sofia Globe. Це неприємно, адже Болгарія, щоправда, за головування експрем'єра Петкова, була надзвичайно активним союзником України. Але це не є такою значною перешкодою як, скажімо, позиція Угорщини. По-перше, президент Радєв головує лише поки не розв'яжеться парламентська криза, натомість Орбан, судячи з усього, є вже пожиттєвим керівником. А по-друге, Болгарія залежна від “Росатома” лише через постачання палива, яке можна замінити на західне, а от пропозицію будівництва нової станції від росіян болгари досить далекоглядно відхилили.
І наостанок декілька цікавих новин з Індійського субконтиненту. Видання The Hindu Business Line розглядає деякі менш тиражовані випадки індійської ввічливої відмови на настирливі російські пропозиції, як, наприклад, користування для розрахунків російським замінником свіфта – СПФС, чи конвертацію рупій на московській біржі. Попри постійний обмін лестощами, індійське керівництво займає стосовно Росії прагматичну позицію.
А директор російсько-індійської компанії “БрахМос”, що будує балістичні і крилаті ракети для індійського війська, заявляє виданню The Economic Times, що ні за яких умов не перестане співпрацювати з Росією. Було б дивно, якби він сказав протилежне.
Asia Nikkei зробило матеріал про побудову ядерної станції “Росатома” в Бангладеш. Те застопорилось через неможливість погасити платежі по проєкту, адже SWIFT-перевод через підсанкційний ВТБ застряг, а на розрахунок в рублях і перехід на російську платіжну систему бангладешці вперто не погоджуються. “Росатом”, який сам може опинитись під санкціями, нервує. Раніше у таких випадках Владімір Путін списував подібні борги або пропонував узамін купити танків або тракторів “Білорусь”. Тепер же, у скруті, кремлівський вождь хотів би взяти грошима у бангладеських така чи хоча б в рублях, але зась.
