Двоє астронавтів NASA, які були змушені залишитися на МКС значно довше, ніж планували - не перші, хто застряг в космосі… і, скоріш за все, не останні.
Усі ми бували в таких ситуаціях - годинами застрягли в зламаному поїзді, чекали в аеропорту на літак, що затримується, або – мій найяскравіший подібний спогад – застрягали на Фолклендських островах після того, як загорівся двигун старого транспортного літака ВПС. Принаймні, там можна було дивитися на пінгвінів.
А тепер уявіть ситуацію, у якій опинилися астронавти NASA Суніта Вільямс і Бутч Вілмор, які вже більше двох місяців залишаються на Міжнародній космічній станції (МКС) - замість місії, яка мала тривати вісім днів. Вважають, що космічний корабель, який доставив їх туди, – новий блискучий Boeing Starliner – не зможе безпечно повернути їх на Землю.
На брифінгу для ЗМІ 7 серпня високопоставлені чиновники NASA детально описали проблеми з компонентами в двигунах Starliner. В його системі двигунів були витоки, а деякі двигуни відключилися. Попри численні випробування на землі, інженери досі не зрозуміли фізику проблеми. Тим часом випробування на орбіті показують, що в космосі двигуни нині працюють добре, що додає ще більше плутанини.
Поки інженери не впевнені у надійній роботі системи двигунів, політ додому Вільямса та Вілмора на Starliner найближчим часом виглядає дедалі менш імовірним.
Хоча остаточне рішення ще не ухвалили, одним із можливих сценаріїв є відправка космічного корабля назад на Землю без них.
"Наші шанси на повернення Starliner без екіпажу після подій останніх двох тижнів трохи зросли, - визнав Кен Баверсокс, директор NASA з космічних операцій. - Ми знаємо, що в якийсь момент ми маємо повернути Бутча та Суні додому".
Але це може статися не найближчим часом.
Якщо Starliner полетить назад порожнім, тоді NASA планує відправити до МКС чотиримісний космічний корабель SpaceX Crew Dragon з двома астронавтами на борту. Тоді Вільямс і Вілмор залишаться на станції до лютого 2025 року і потім повернуться з ними. Оскільки чотири інші астронавти NASA на МКС повинні повернутися на Землю у вересні, на МКС залишиться регулярний склад чотирьох астронавтів і трьох російських космонавтів (загалом сім).
"Поки вони там, у нас є додаткові руки, вони можуть виконувати набагато більше роботи, але вони також використовують більше витратних матеріалів, більше запасів, - каже Баверсокс. - У якийсь момент нам потрібно буде повернутися до нормального розміру екіпажу".
Однак це не найгірше місце, де можна застрягти.
"Насправді космічна станція тепер має сім спалень і три ванні кімнати", - казав астронавт NASA Віктор Гловер, який провів шість місяців на МКС у 2020-21 роках, у інтерв’ю Space Boffins Podcast незадовго до запуску Starliner у червні.
Води там достатньо, а завдяки нещодавній місії з поповнення запасів там також достатньо їжі. І, хоча всередині може бути трохи затісно, вид із вікон на Землю справді заворожує.
Астронавтка Ніколь Стотт якось казала, що щоразу, коли вона дивилася на блакитний мармур нашої планети, їй доводилося встановлювати будильник, щоб нагадати собі повернутися до роботи.
"Астронавти там цілком щасливі, - каже засновник і редактор сайту космічних новин SpaceUpClose Кен Кремер, який висвітлює запуски із Флориди.
"Я не хочу применшувати їхні проблеми, але від початку це не мала би бути восьмиденна місія, - каже Кремер. - Вони обидва виконували шестимісячні місії раніше, тому їм слід було призначити тривалішу місію".
Більшість із нас може розізлитися або засмутитися через скасування поїзда чи нічну затримку в аеропорту, але космонавти - одні з найбільш підготовлених людей, готові майже до будь-яких непередбачуваних обставин.
"Ми професійно ризикуємо, - каже Гловер. - Ми робимо все можливе, щоб зменшити ці ризики, але політ у космос - це завжди ризик".
Вільямс і Вілмор - двоє найдосвідченіших астронавтів NASA, і планувальники місій працювали над тим, щоб максимально інтегрувати їх у щоденний розклад і використати їхній досвід у Starliner. Астронавти також допомагали підтримувати роботу станції, лагодити скафандри, проводити наукові експерименти.
"Вони чудові члени екіпажу, чудові астронавти, чудово керують Starliner, - сказала керівниця програми Міжнародної космічної станції Дана Вайгель на брифінгу на початку цього місяця. - У нас завжди є резервні плани… вони повністю навчені [для наукових експериментів на МКС], і вони готові до будь-якого шляху, яким ми підемо".
Окрім наукових експериментів, знайомство астронавтів зі станцією та її внутрішніми роботами означає, що вони швидко залучаються до таких завдань як упорядкування вантажів, сортування запасів їжі та очищення стелажів з обладнанням. Їх просунуті сантехнічні навички в умовах мікрогравітації також були затребувані.
Зазвичай на станції піт і сечу астронавтів переробляють у питну воду, але нещодавня поломка призвела до того, що екіпажу довелося замість цього зберігати сечу, що не ідеально в і без того тісному середовищі з двома додатковими членами екіпажу. Маючи запасні частини та додаткове обладнання, яке прибуло під час нещодавньої місії постачання, Вільямс і Вілмор намагалися відремонтувати систему.
Про успіх космічної станції та професіоналізм усіх, хто працює над місіями, багато говорить те, що подібні драми трапляються рідко. Легко забути, що з листопада 2000 року люди завжди жили і працювали в космосі. Але нинішня ситуація не безпрецедентна, і вона могла би бути набагато гіршою.
Коли в травні 1991 року радянський космонавт Сергій Крикальов відправився на космічну станцію "Мир", він сподівався провести на орбіті кілька місяців.
Перші тижні місії йшли за планом, який зокрема включав політ першої британської астронавтки Гелен Шарман.
Тим часом на землі країна, яку представляв Крикальов, почала розвалюватися.
Радянський Союз повністю розпався, і хоча кораблі постачання продовжували запускати, існували сумніви щодо того, коли Крикальов та його колега Олександр Волков зможуть повернутися на Землю.
Радянський майданчик для запуску та посадки тепер був розташований в новій незалежній країні Казахстан, що означало, що російський уряд мав домовитися про угоду щодо збереження своєї космічної програми.
Вилетівши із Радянського Союзу, після майже року перебування на орбіті, космонавт зрештою повернувся на "нову батьківщину" - в Росію.
Що стосується нинішньої ситуації, то остаточне рішення NASA про те, чи полетить космічний корабель назад на Землю з екіпажем чи без нього, швидше за все, ухвалять через кілька тижнів.
Але навіть якщо Вільямс і Вілмор все-таки повернуться у вересні, подібні ситуації майже напевно виникатимуть у майбутньому, особливо коли космічні кораблі стають дедалі більш складними, а місії відправляються до Місяця і за його межі.
Наступного року Віктор Гловер пілотуватиме "Артеміду II" - першу місію, яка покине орбіту Землі з 1972 року.
"Ми зробили б погану послугу нашій професії та громадськості, якби удавали, що те, що ми робимо, є рутиною, - каже Гловер. - Коли ми здійснимо десяту місію Starliner, вона буде так само складною, як і нинішня".
Річард Голлінгем, BBC Future
