Совєтська модель пам’яті про Другу світову війну дуже сильно спотворювала реальність. Вона приховувала союзницькі відносини між СССР і Третім Райхом у 1939–1941 роках, наголошувала на періоді «Вєлікой Атєчєствєнной войни 1941–1945», вшановувала перемогу міфічного «совєтського народу». Сучасна ж путінська росія просто привласнює цю перемогу собі – мовляв, і «без українців би впоралися», і без західних союзників. До того ж, на росії дедалі помітнішою стає тенденція цілковитого ототожнення СССР із росією.
В публічному просторі України досі залишаються сотні меморіалів війни совєтського зразка. Знести їх усі без сліду – фактично підіграти російському наративу, де немає місця для внеску українців у перемогу над нацизмом. Залишити в незмінному вигляді – означає законсервувати совєтську модель пам’яті. Переосмислити й видозмінити – також зазвичай проблематично, адже ці меморіали за своєю суттю є совєтськими. Чи можливо встановити нові, українські монументи й чи доречно цим займатися під час великої війни, де на карту поставлено збереження Української державності та української ідентичності? З’ясовуємо у відео, яке виходить у співпраці з каналом Ukraїner у межах проєкту «Деколонізація».
