"Що ж саміт миру - це важливо" - Віктор Бобиренко

"Що ж саміт миру - це важливо" - Віктор Бобиренко

Як інформаційна кампанія - правильно.

Світові ще раз нагадали, що Україна є і бореться з абсолютним злом.

Бо саме в канун саміту путін сказав, що він думає про міжнародне право, заявивши про свої претензії на не тільки окуповані території, а й на український Херсон.

І на Запоріжжя, в яке не ступав грязний ботинок "асвабадітєля".

Але! якщо це і дипломатична перемога, то вона піррова. Бо офіс президента поклав на це так багато зусиль, що капєц. З мінімальним вихлопом.

Володимир Олександрович останній місяць геть забув про внутрішню повістку, мобілізацію, (про боротьбу з корупцією там і не чешуть), діалог з суспільством.

Все шастав по глобальному півдню.

І ми ж розуміємо, що крім інформаційної хвилі у прикупі - нічого.

Бо Зеленський каже: наступний саміт підготуємо за кілька місяців. І скажемо: путін, здавайся, бо всі тобі кажуть "ну-ну".

А путін скаже: "ідітє лєсам".

І потенційні переговори фсьо.

Більше дав саміт G7.І 50 ярдів дають Україні (тут єрмаковська шобла вже потирає руки - бо це ж скільки баблєца на відкати).

І безпекова угода із США (ну тут теж так собі, більше слів, але хоч щось).

А ситуацію може змінити лише переміна ситуації на фронті. Це якщо здується літній наступ рфії (а він здується). І ми перехопимо знову стратегічну ініціативу.

А для цього потрібні не понти від влади, а кропітка робота. Діалог з суспільством.

Щоб знову вселити нам усім віру в неминучість перемоги.

Тільки ж у них діалоги не виходять. Тіко відосіки.

Оптимізму усім нам.

Переможемо! Незважаючи на усі зусилля офісу президента - переможемо.

Слава Україні!