Дуже НЕхудожній допис:
Балістична загроза.
Відбій балістичної загрози.
Розвіддрон.
Робота ППО, відійдіть від вікон.
Шахеди на Центр.
На Салтівку.
На Олексіївку.
На Нову Баварію. Вилетів з міста.
Повернувся на місто.
Вибух.
Вибух.
Вибух.
17 вибухів.
Чисто.
Вночі, до міста ще й область:
3 Шахеди на Водолагу.
5 Шахедів на Берестин.
8 Шахедів на Мерефу.
2 Шахеди на Богодухів...
І список довжелезний.
А потім друга хвиля.
А потім третя хвиля...
КАБ на Козачу.
КАБ на Золочів.
КАБ на Липці.
І так кожного дня.
І кожної ночі.
З невеликим виключенням за більш ніж три роки - кожної ночі.
Впродовж дня по закінченню однієї тривоги час від часу вже через кілька хвилин починається наступна. Це все до того, як ми живемо. І як ми спимо ночами. Не всі зранку прокидаються живими. Ну і для контраста. Не для співчуття. Просто факти, які стали буденністю.
Вчора зустріла тут поляків. Говорять ламаною українською, напевно журналісти. Але добре розуміємося. Беруть квитки в бік Варшави.
Чудово знати, коли хтось розуміє твою реальність.
Welcome.
