Злі язики кажуть, що Офіс Президента давно хоче змінити Генпрокурора. Добрі язики кажуть, що Генпрокурор давно хоче стати суддею Міжнародного кримінального суду.
Для цього Україна має ратифікувати Римський Статут і отримати право делегувати до суду свого представника.
Чи вартує чергове працевлаштування наслідків ратифікації?
1. ВР ще у 2015 дійсно визнала юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, але тільки щодо воєнних злочинів військово-політ керівництва рф і лідерів терористичних організацій лнр/днр. Але ми не визнали юрисдикцію МКС щодо дій наших керівників.
З того часу МКС видав 6 ордерів проти росіян, в тч - щодо Путіна.
Так навіщо бігти поперед гаазького паровоза, якщо він їде в потрібному напрямку?
Тільки для працевлаштування чергового слуги?
2. Умова про 7 років відстрочки, з якою Президент Зеленський пропонує ВР тепер повністю ратифікувати Римський статут, може бути колізією з умовами інш країн, що вступили раніше.Приклад: якщо Сербія подасть на те, що наші в 2024 добили з фпв ніби пораненого серба. учасника днр. Тоді МКС стане перед дилемою, що важливіше - умови членства Сербії чи Укр? Хто дасть гарантії захисту командуючого БПЛА?
3. Ці ризики паралізують ініціативу ЗСУ. Керівники ЗСУ ( а саме вони є підслідними МКС) стануть кожен раз зважувати військову необхідність і теоретично можливі юридичні наслідки від провокацій проросійських сил, у яких часу і грошей явно більше.
4. Це різко посилить вплив ОПи на плани і дії військових.
5. Головне. Недопустимо, щоб цивільні під час війни посилювали юрид відповідальність військових, які з ризиком для життя захищають країну.
Нагадаю фразу Піночета: коли Батьківщина в небезпеці, всі кличуть Бога і солдата. Коли небезпека проходить, Бога забувають, а солдата судять.
Висновок.
Ратифікація такого серйозного документу має відбутися після завершення війни. А поки у наших військових і без цього досить проблем - від Марʼяни до КАБів