1. Що настільки триггернуло Трампа, що він нарешті вдався до санкцій проти Росії?
2. Навіщо Дмітрієв рванув до Вашингтона буквально наступного дня після оголошених Трампом рестрикцій?
3. Чи наважиться Трамп на вторинні санкції проти Китаю?
4. Чи був конфлікт між Трампом та Зеленським під час їх останньої зустрічі?
5. Путін попередив, що якщо кількість нафти та нафтопродуктів із Росії різко зменшиться на світовому ринку, то ціни неминуче зростуть. Це правда?
7. Кажуть, ви продались «зеленим» - це правда?
6. Що там з репараційним кредитом?
8. Що там відбувається у Демпартії США?
.
1. Що настільки триггернуло Трампа, що він нарешті вдався до санкцій проти Росії?
Збіглись три моменти:
Перший.
Путін на свою голову запропонував «підвищити» рівень переговорників. Раніше за американо-російський напрямок відповідали Уіткофф - з американської сторони та Дмітрієв - з російської (при цьому Келлог ніколи не спілкувався з росіянами). Один та інший доносили до своїх шефів абсолютно викривлену інформацію. Уіткофф вливав у вуха Трампа, що путін - білий та пухнастий, а схиляти до поступок треба Київ (трохи утрирую, але суть така).
У свою чергу, Дмітрієв малював кремлівському терористу, що Трамп погодиться на умови Москви - треба його тільки зализати до блиску та закидати «привабливими» економічними пропозиціями - як то, туннель через Берингову затоку, гіперлуп з Нью-Васюків до Чикаго, спільні нафтові проекти (навіщо вони США?) тощо.
Вся ця солодка патока розтаяла, як тільки Рубіо поговорив з Лавровим. Рубіо - наш найбільший слон в трампівській адміністрації. Звісно, він ніколи відкрито не виступає проти свого шефа, але тиждень за тижнем посилює свій вплив у Білому домі. Коли він був лише Держсекретарем, президент бачив його раз на тиждень, а Венса щоденно. Проте, варто йому було зайняти ще й пост Радника з національної безпеки (ця посада у США навіть більш впливова, аніж у нас секретар РНБО), його основний кабінет перемістився на один поверх з Овальним кабінетом. І якщо ще кілька місяців тому більшість республіканців прочила місце наступного кандидата від респів Венсу, то наразі Рубіо потроху виривається уперед у цій гонці політичних амбіцій (не сприймайте серйозно розмови про третій термін Трампа - у США зламати Конституцію набагато важче, аніж на Росії).
Лавров же - солдафон від дипломатії, російський Громико, впертий як баран та прямолінійний як огірок. Американський яструб проти російського огірка. Розмова продовжувалась лише 38 хвилин. Цього часу Рубіо вистачило, щоб зрозуміти головне - там ні з ким та ні про що розмовляти. На 39-й хвилині Держсекретар, посилаючись на термінові справи, просто поклав слухавку та доповів стан справ своєму босу.
Другий.
До Трампа приїхав Рютте і протягом двох днів обережно та з любов`ю (щоб не зачепити его Донні) знімав локшину з вух американського президента. І коли вуха Трампа почали блищати цнотливою чистотою, досягнутий результат "заполірувала" велика делегація сенаторів, військових та нафтових лобістів, а також Рубіо з Бессентом.
І, нарешті, третій.
Делегація, яка відвідала Трампа позавчора, принесла йому звіт американського Посольства у Києві про безпрецедентну атаку росіян на енергооб`єкти України. Що, на думку співрозмовників Трампа, можна розцінювати, як свідомий геноцид українців напередодні зими. Саме ця крапля стала останньою у прийнятті рішення щодо антиросійських санкцій. Результат вам відомий. Цікаво, що він став повною несподіванкою не тільки для Москви, але й для більшої частини республіканців - особливо, адептів MAGA. Але якби не шалений тиск з усіх сторін на американського президента та його знецінене путіним марнославство, він (результат) міг би бути іншим.
Трамп завжди здає назад, скажете ви. Це так і не так. Я вже неодноразово казав, що Донні робить численну кількість абсолютно протилежних заяв, але не рухів. Рухи його як раз дуже обережні та навіть боягузливі - саме за це його прозвали ТАСО. До того ж, зняти санкції з юридично-процесуальної точки зору набагато складніше, аніж їх запровадити - ввести їх може Мінфін, а от зняття потребує згоди Конгресу.
2. Навіщо Дмітрієв рванув до Вашингтона буквально наступного дня після оголошених Трампом рестрикцій?
Тут масса нюансів, але за великим рахунком - крок певної паніки з боку Кремля. Через 3-4 місяці санкції почнуть відчутно тиснути на російську економіку, яка вже зараз вступила у стадію рецесії - їх Центробанк дає прогноз зростання ВВП на наступний рік усього на 0,5%, у той час як багато західних експертів наполягають на тому, що буде мінус 0,5-1%, що дуже суттєво для країни, що воює. І тому, що тепер ціна на російську нафту серйозно впаде, оскільки багато традиційних покупців від неї відмовляться - надто великі ризики потрапити під вторинні санкції.
І останній ляпас путіну: 30 жовтня - у той день, коли Трамп повинен був зустрітись з московським упирем, він у Південній Кореї, на полях саміту АСЕАН, зустрінеться із Сі Цзіньпіном.
Так чому Дмітрієв так швидко рванув до США? У Кремлі шоковані діями Білого дому, і путін дуже боїться втрачати діалог з Трампом. Зважаючи на це, вирішено в авральному порядку спробувати «приватно» домовиться з «їх» Стівом Уіткоффом до 21 листопада. Чому саме до цієї дати? Тому що саме з 21 листопада санкції мають запрацювати на повну сили - а до цього Трамп дав час американським компаніям здійснити технічну підготовку. Після чого зупинити їх (санкції) буде надзвичайно важко. До цього ж моменту у кремлівських терористів є надія якщо не зняти їх, то хоча б загальмувати їх масштабну розкрутку.
По прильоту Дмітрієв вже наговорив своїм ручним ЗМІ, що спробує «довести американським колегам пагубність санкцій для самої Америки», а також потриндіти про «неконструктивну позицію Києва».
Наївна спроба — Трамп зараз переключився на Венесуелу та АТЕС. До того ж, на цю годину ніхто, окрім Уіткоффа не підтвердив свою зустріч з московським лакеєм. Та й що Дмитрієв може запропонувати — ще один тунель через Північний океан чи відтюнговані у кольорах американського прапору лапті? Добре, якщо не витвір якутського скульптора.
3. Чи наважиться Трамп на вторинні санкції проти Китаю?
70/30 за те, що наважиться. І не заради України. Дуже потужне нафтове лобі з числа республіканців бачить у цьому шанс вичавити конкурентів зі значної частини ринку під виглядом "допомоги Києву". Звичайна конкуренція, а не проукраїнське філантропство.
4. Чи був конфлікт між Трампом та Зеленським під час їх останньої зустрічі?
Ні, не було, але була напруга. Київ проігнорував поради своїх республіканських друзів, багато з яких скептично ставляться до того, що Трамп погодиться надати Україні «Томагавки».. До того ж, Донні був під впливом розмови з путіним, а тому очікував кроків Зеленського у руслі «мирного врегулювання». Зеленський же нічиїх порад слухати не став і перше, що зробив, зайшовши до кабінету, вивалив Трампу план наступу ЗСУ з одним але: для цього наступу потрібен охуліард «Томагавків». Трамп трохи офігів від цього (Нобелівка пливе з рук!) і швиденько згорнув зустріч.
Ні, не кричав і мап зі стола не скидав, але в результаті українська делегація втратила можливість зосередитися на низці інших важливих питань — насамперед, на ракетах «повітря-повітря» для винищувачів F-16 та МіГ та ракетах «земля-повітря» для систем протиповітряної оборони Patriot. Також були проігноровані усі економічні пропозиції Зеленського. І все тому, що не з того почав - так і не навчився наш президент поводженню з американським нарцисом.
5. Путін попередив, що якщо кількість нафти та нафтопродуктів із Росії різко зменшиться на світовому ринку, то ціни неминуче зростуть. Це правда?
Ні, не правда. Усі країни ОПЕК зараз експортують менше своїх можливостей. Вони готові повністю відновити попередні обсяги, якщо ціни вийдуть з-під контролю. До того ж, адміністрація Трампа зняла заборону на розробку та використання нових нафтогазових родовищ на узбережжі Аляски. Ціна ж на російську нафту Urals, з огляду на занепокоєння країн можливістю потрапити під санкції США, може впасти до 20 дол. за бочку.
6. Що там з репараційним кредитом?
Справа відкладена до грудня, але шанс є. Головним «штовхачем» того, що питання вирішиться для нас позитивно, полягає у тому, що Євросоюз все більше переконується, що використання близько 200 млрд євро заморожених активів є єдиним реальним способом забезпечити стійке фінансування України, оскільки інші джерела коштів вичерпуються.
Очільникам європейських країн все важче пояснювати виборцям ті значні суми, які йдуть Україні. Поки ж, прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер зайняв безкомпромісну позицію та зірвав угоду - він заявив, що «зробить усе можливе», щоб заблокувати новий кредит ЄС для України, якщо фінансові та юридичні ризики від вилучення російських активів не будуть розподілені. Також бельгійський премєр закликав інші держави-члени ЄС надати фінансові гарантії на випадок, якщо гроші доведеться повернути Москві.
Знаєте, цього чиновника можна зрозуміти, бо саме у Бельгії знаходиться більша частина російських коштів. З деякими застереженнями виступають проти цього Берлін та Вашингтон, але є надія знайти компроміс з цього питання до кінця року. Якщо вдасться при цьому визначити принципи розподілення цих коштів - бо Зеленський хоче отримати усі гроші собі без подальшої звітності. Низка держав з цим не згодна і пропонує свої варіанти. Коротше, результат стане відомий наприкінці грудня.
7. Кажуть, ви продались «зеленим» - це правда?
Хай кажуть - по цимбалах. Свого часу ОПУ через мою знайому пропонував мені 30 тис. грн. щомісяця тільки за мовчання - докази цього я оприлюднював.. Чому я маю змінити свою думку зараз? Ні, я намагаюсь бути вірним своїм принципам україноцентризму, і найкращим президентом незалежної України вважаю Порошенка.
Між тим, я не є його фанатом, а просто констатую, що наразі саме цей політик найбільше відповідає моїм уявленням про основні засади державної політики - курс на ЄС та НАТО, необхідність обєднання усіх демократичних сил, а також життєву необхідність робити основний акцент на укріпленні армії та пріоритеті української мови - як основних засад державотворення.
Додам, що віру (релігію) державотворчим елементом не вважаю. Нам просто треба юридично грамотно позбутись такої структури, як УПЦ МП, а потім церкву залишити вірянам - будь-то православні, католики, греко-католики, протестанти, буддисти, прихильники іудаїзму тощо. І не лізти більше у церковні справи, якщо вони не стосуватимуться криміналу або повернення московського впливу.
8. Що там відбувається у Демпартії США?
Поки промовчу, бо не вирішено основне питання - наявність харизматичного лідера. Звичайно, партією був проведений масштабний захід проти Трампа, який назбирав 7 млн. американців, але говорити про переломний момент поки зарано. Різні ж внутрішньопартійні процеси вам будуть не цікаві. Поки що наведу лише цифри - опитування пройшло у першій декаді жовтня @HarrisXData та @Harvard:
72% демократів та 73% представників парламенту підтримують озброєння України та санкції проти Росії;
71% демократів та 86% представників Палати представників підтримують додаткові економічні санкції проти Росії;
76% демократів та 86% представників вважають, що Європа повинна припинити купувати нафту в Росії та натомість купувати її в США;
55% демократів та 66% представників вважають, що уряди, які купують нафту та газ у Росії, мають бути покарані тарифами.
Це дуже цікава динаміка між виборцями-демократами та республіканцями.
