Шедеври освітніх програм від кандидатів

Шедеври освітніх програм від кандидатів

Минулого тижня написав короткий аналіз освітньої передвиборчої програми Зеленського. Посміявся. Вирішив переглянути освітні розділи програм інших кандидатів-лідерів президентської гонки. Спочатку сміявся. Потім стало не до сміху: хтось з них же справді очолить державу і буде «реформувати» освіту. Отож, зустрічайте – шедеври освітніх програм від Тимошенко, Порошенко і Гриценка.

Минулого тижня ми сміялися з «освітніх експертів» Зеленського і їх зарплат вчителям по 4 тисячі доларів в місяць. Але якщо почитати програми інших кандидатів-лідерів перегонів, виявиться, що всі вони обіцяють підняти зарплати. І всі забувають пояснити, де саме вони знайдуть потрібні на це величезні кошти. І якщо Порошенко і Гриценко обмежуються загальними фразами про «підвищення оплати праці» та «гідні зарплати», то Тимошенко обіцяє за 5 років довести зарплати освітян «до європейського рівня». Цікаво, мова йде про чеський «європейський рівень», де найдосвідченіші вчителі отримують 2 тисячі доларів на місяць, чи німецький «європейський рівень», де найкращі вчителі мають зарплату більше 6 тисяч баксів? Зеленському варто почати турбуватися – його пропозиція в цих обставинах швидко втрачає конкурентоздатність!

Інша слабкість кандидатів – сприяння працевлаштуванню всіх і кожного. Відкриває хіт-парад Тимошенко, яка обіцяє надати "суттєві податкові пільги роботодавцям, які працевлаштовують випускників навчальних закладів». Тобто спочатку держава буде платити величезні кошти за безкоштовну освіту. Таку неякісну, що роботодавці не захочуть брати випускників на роботу просто так. Тому держава буде ще й фактично доплачувати роботодавцям за працевлаштування цих випускників. А враховуючи, що школу в Україні завершують майже всі громадяни, то податкові пільги забезпечені всім підприємствам. Ну чи не шедевр?

Виявляється, ні. Бо у Гриценка придумали, як вирішити це питання простіше – обіцяють «державну гарантію першого робочого місця для кожного, хто отримує освіту за державним замовленням». Залишилося лише розібратися, як цього планується досягнути. Капіталізм в Україні буде демонтований і на його місці буде побудована планова економіка? Державне замовлення буде скорочено настільки драматично, що уряд зможе працевлаштувати в себе всіх, хто навчався в вишах безкоштовно? Чи після таких реформ в країні залишиться так мало людей, що питання вирішиться саме собою?

Здавалося б, у цьому хаосі популізму можна було б очікувати розради від освітньої програми Порошенко. Президенту варто було згадати Нову українську школу, описати її плани на наступні 5 років і отримати фундамент для освітнього розділу своєї програми. От тільки знайти назву НУШ в програмі вам не вдасться. Абстрактну «освітню реформу» в тексті згадано лише одного разу, мимохідь і в контексті минулого, а не майбутнього. Чи то президент не вважає потрібним більше підтримувати реформу власного уряду, чи просто забув про неї – факт залишається фактом. Що в тексті є, так це ідея «навчання вчителів передовим методикам за кордоном». Ну Томос з тим, що вартість магістерської програми для вчителів в класному західному університеті це десятки тисяч доларів. Можна обрати щось дешевше, щоправда, незрозуміло де і на це взяти гроші. Але де саме будуть навчатися «передовим методикам» українські вчителі, якщо в абсолютній більшості вони поки що просто не володіють англійською мовою на рівні достатньому для прослуховування курсів університетського рівня? Чи вчити їх будуть потужним методикам колег з Білорусі та Молдови?

Далі все як в тумані. Тимошенко обіцяє «спеціальні програми розвитку та освіти для особливо обдарованих дітей», хоча західні освітні системи та наука про навчання вже давно вважають ярлик «обдаровані діти» шкідливим. Порошенко обіцяє «привести структуру підготовки кадрів у відповідність із потребами економіки і вимогами конкурентоздатності країни» - нагадує фрагмент з поганого підручника, автор якого сам не впевнений, що хоче сказати. Гриценко кидається беззмістовними девізами на кшталт «Не буде хабарництва у навчальних закладах» забуваючи пояснити, як це станеться – певно, чекатимемо на диво.

Виглядає так, що в жодній з команд кандидатів серйозно освітою ніхто не займається, а розраховують на те, що освітній блок програми ніхто просто не буде читати. Всі інші висновки і прогнози успішності майбутніх освітніх реформ в країні ви можете легко зробити самі.

Ivan Prymachenko


Loading...
Loading...