Схоже, що в Маріуполі РФ використала хімічну зброю...

Схоже, що в Маріуполі РФ використала хімічну зброю...

Це поки не доконаний факт, але Британія вже "вивчає обставини".

Я зараз скажу дещо страшне, але іноді такі речі треба казати вголос. Навіть якщо завтра виявиться, що це не правда, заголовки "Росія використала хімічну зброю проти України" в західній пресі зіграють нам на руку, хоч і не надто прискорять постачання важкої зброї. І не варто обурюватися, і кричати, що захід нас кинув, або йому байдуже.

Скажемо чесно: будь який результат війни, за результатами якого РФ залишається існувати, і повертається в світову економіку значитиме нову війну через 8-10 років, як тільки росіяни трохи оговтаються, і підготують нову партію гарматного м'яса і техніки. Цього прагнутиме і суспільство і еліти, оскільки поразка від України буде нечуваним історичним приниженням в очах росіян. А отже - вони жадитимуть помсти та реваншу.

Є тільки одна умова, за якої цього не відбудеться: Росія фізично не зможе відновити сили. Це можливо або якщо Росії не існуватиме, або якщо її економіка не буде здатна відновитися (і, доречі, друге може призвести до першого, і цього реально досягнути, а тому це - програма мінімум).

Для умови відновлення економіки, Росії потрібно зняти санкції, та знову залучити західний бізнес. Для цього їй потрібно отримати політичну та суспільну підтримку на заході, а це можливо лише якщо західне суспільство буде розглядати проблеми як вирішену. Тому якщо вже завтра Росія відповзе на рубежі 23го лютого, то через кілька місяців великий бізнес охоче побіжить назад, та почне лобіювати заняття санкцій. Єдиний надійний спосіб запобігти цьому - це підняти рівень токсичності Росії на захмарний рівень, і зацементувати його у такому стану, щоб років з 20 ніхто на росіян інакше як на кривавих людожерів (якими вони, власне, і є) не дивився навіть. Це гарантуватиме санкції навіть не на державному, а на корпоративному рівні, оскільки всі втрати репутаційні переважатимуть вигоди від роботи на російському ринку.

Тож якщо ми прагнемо остаточно закрити цей гештальт, то ми маємо морально готуватися до довгого протистояння, де обстріл хімічною зброєю буде повсякденністю, а бойові дії хоч і знизять інтенсивність, але повністю не припиняться ще досить довго. На наше щастя, ворог достатньо впертий, і достатньо кровожерливий, щоб ми отримали час для формування сталого і вигідного нам дискурсу на заході.

Ми цілком здатні поставити крапку у цій війні, що триває стоні років. Але для цього потрібні час, холодна голова та сталеві нерви. І ми витримаємо. Іншого варіанту все одно нема.

New Йож Times