На фронті знову розкручується маховик загострення - те, що починалося як "снайперська війна" і прольоти дронів з саморобними бомбами, вилилося на початку лютого 2021 року у мінометні обстріли і артилерійські канонади поблизу Донецька і Горлівки.
І питання не тільки в тому, що голова української частини ТКГ Леонід Кравчук почав давати інтерв'ю про те, що "треба відповідати пострілом на постріл".
І не в тому, що глава МВС Арсен Аваков прямо озвучує, що перемир'ю кінець, "жодного мирного процесу вже немає".
Це вже політична реакція на те, що певний час відбувається на лінії бойового зіткнення.
І двоє загиблих 11 лютого тому підтвердження.
Як починалося загострення
Почався цей процес задовго до лютого.
З моменту настання "додаткових заходів щодо забезпечення режиму припинення вогню" (Наказ Міноборони України на виконання перемир'я з 27 липня 2020 року, який передбачає, зокрема, заборону наступу, розвідувально-диверсійних дій та використання дронів) у різних силових структур України вже є понад 20 загиблих і десятки поранених.
Це з урахуванням небойових втрат та смертей поза "червоною зоною" на Донбасі - 250 тисяч персоналу ЗСУ це все ж, за своїми масштабами, як обласний центр. Природно стаються аварії, люди гинуть від хвороб чи вчиняють самогубство.
У минулому 2020 році з різних причин померли 415 бійців і службовців армії (Небойові втрати ЗСУ за даними Офісу генпрокурора) - 1,1 особа на добу.
Але, судячи з восьми загиблих з початку 2021 року в результаті дій противника і при підривах, - ситуація з "припиненням вогню" теж досить давно перебуває в глухому куті (Бойові втрати Об'єднаних сил від початку перемир'я 27 липня 2020 року становлять 12 бійців. - Ред).
Це Бахмутка, передмістя Горлівки, фас Донецька, Мар'їнка, смуга у Примор'ї на південному напрямку.
Все ті ж відомі багато місяців гарячі точки на 400 кілометровій "підкові" лінії бойового зіткнення.
11 лютого біля Зайцевого снайпер бойовиків застрелив бійця інженерно-саперного взводу ЗСУ. Багато медіа писали, що він був з 59-ї механізованої бригади, але насправді сапер Олександр Глушко служив у ДШВ, в 81-й окремій аеромобільній бригаді.
У той же день під час нічного обстрілу з великокаліберного кулемета під Новомихайлівкою зазнала нову бойову втрату 28-а бригада - загинув Владислав Лащенко.
Це не перша втрата підрозділу - 6 лютого на невстановленому вибуховому пристрої під Мар'їнкою загинули двоє бійців цієї ж 28-ї бригади.
Хоча вже є варіанти із закиданням одиночних тубусів мін на перехідниках з РПГ-7 і скиданням їх просто на удачу. Але у цієї міни з російською назвою "Отёк" швидко сідає батарея й вона самоліквідується.
Щоправда, самі ці спроби добре показують, що за місяці "забезпечення додаткових заходів" від реального режиму припинення вогню залишився майже порожній звук.
Трапляється і зворотна історія - 21 січня невідомий дрон атакував позиції "9 полку ДНР" з одним вбитим і одним пораненим (Про такі втрати "армії ДНР" повідомляли російські медіа з посиланням на "командування" невизнаних "республік" - там це назвали "провокацією ЗСУ з метою зриву всіх домовленостей", хоча зазвичай у "ДНР" і "ЛНР" своїх втрат не розкривають).
Були дані і про втрати бойовиків невизнаних "республік" на Бахмутці.
Робота снайперів
Убитий морський піхотинець 503 батальйону під Шумами, недавня атака на 28-у бригаду під прикриттям вогню автоматичних станкових гранатометів (АГС) з двома важко пораненими, та загиблим сержантом 92-ї бригади - це все робота снайперських груп.
(Джерела BBC News Україна у Генштабі ЗСУ повідомляли, що, за їхніми даними, на Донбасі постійно працюють 10-12 груп професійних снайперів з Росії. Кремль традиційно заперечує присутність своїх кадрових військових на Сході України)
Активність у "сірій зоні"
Вигравши півтора-два місяці тиші під час місцевих виборів, Україна у підсумку отримала цілком природну активність противника в сірій зоні.
Адже найкращий спосіб боротися зі снайперами - комбінація вогню АГС, мінометної батареї або взводу самохідної артилерії, коли снайперські пари просто "перемелюють" масованим вогнем.
А найкраща протидія дронам - комбінація засобів радіоелектронної боротьби і "обробки" артилерією районів, звідки працюють станції управління черговими батареями. Адже дрони найефективніше все ж використовують не для доставки 60-мм міни або пари гранат, а для коригування мінометних батарей.
З іншого ж боку - коли віддається ініціатива супротивнику, який прогнозовано проведе інженерну дорозвідку, наробить "ліжки" для спостережень та запасні позиції, то отримаєш у підсумку цілу купу проблем.
І не завжди ці проблеми будуть обмежуватися побитим відеокамерами чи переставленими мінами МОН у "сірій зоні".
Є і політичне рішення - повне виведення військ з регіону, як свого часу зробив Ізраїль у Лівані або РФ у першу Чеченську кампанію.
Інших рішень людство поки що, на жаль, не придумало.
Можливо, час визнати, що стратегія розмов про мир і розведення сил у районах майбутніх КПВВ з прицілом на політичне врегулювання, себе не виправдала.
Можна робити висновки і реагувати, адже війна триває.
