А давайте ми ще раз об‘єктивно проаналізуємо дії наших офіційних осіб у зв‘язку із катастрофою.
Отже, на вході маємо критичну ситуацію, котра (навіть якщо не брати суто гуманітарний її аспект) може стати дуже серйозною політичною, іміджевою та фінансовою проблемою для України. Іншими словами, ми, ймовірно, найбільше зацікавлені в тому, щоб підтвердилася версія ракетної чи терористичної атаки на лайнер. Відповідними мали б бути й дії офіціальних осіб. Що ж маємо в реальності?
1. Єдиним офіційним органом у світі, котрий відразу виключив версію нападу, чим, фактично, звинуватив свою власну країну, було українське посольство в Ірані.
2. Єдиним правоохоронним органом, котрий почав слідство по «порушенню правил безпеки авіаруху», а не по терористичному акту, є Офіс Генерального прокурора України.
3. Єдиним лідером держави, котрий називає ракетний напад просто «однією з версій» навіть після того, як лідери провідних держав світу оголосили про наявність у них чітких доказів такої атаки, є президент України.
Ви собі як хочете, а я більше недолугістю чи недосвідченістю це пояснювати не можу.
