Був у мене колись приятель, грузин на ім‘я Тезіко - невисокий (здається, навіть нижчий за мене) кругловидий, пухленький і добродушний. Ніщо в його зовнішності не вказувало, що він наділений надзвичайною фізичною силою, майстер спорту з дзюдо, навіть входив до збірної Союзу, а зіркою не став лише через те, що сильно зламав руку на тренуванні.
Якось приїхав Тезо до мене до Львова, ми пішли в ресторан, а на виході до нас причепилися якісь хлопці - також, як і ми, добряче напідпитку. Ніколи не забуду, як Тезо їх благав (у повному розумінні):
- Пожалуйста, отойди! Иначе я тебя очень-очень сильно побью!
Треба відзначити, що хлопці виявилися розумні й на прохання мого товариша відгукнулися.
А ось у нашого верховного Янелоха інстинкт самозбереження, здається, системно відмовляє. І він не розуміє, що своїми забавами з тітуханами під будинком Порошенка він знімає останні запобіжники в тієї частини суспільства, де ненависть до нього й так уже кришки з котлів зриває. А там є ветерани, хлопці настільки серйозні, що їх у певний день жодна поліція чи Нацгвардія не стримає. Тим паче, що вони й стримувати особливо не будуть.
І станеться з тобою біда, ідіоте недолугий
