Два дні на різних каналах говорив про цю статтю. Хочу викласти основні тези дуже коротко.
1) Автор. У автора поганенький бекграунд. Він багато палився на любові до сасєдушок і не дуже добре писав про Україну. Навіщо в Офісі взялися наговорювати йому? — хтозна. Це лише ще одне свідчення стосовно професійності Офісних працівників на чолі з Єрмаком.
2) В статті безлічн героїв-інсайдерів.
Що свідчить про те, що в офісі немає єдиної команди, а є офісний планктон, здатний зливати шефа і один одного.
Такі от високі професійні і корпоративні стандарти. А ви думали зливає воду тільки Арестович?
3) Сама стаття не відповідає журналістським стандартам. В статті тільки окремі висловлювання Зеленського а не комплексне інтерв’ю. Знову ж, хто побожиться, що слова інсайдерів передані вірно, а не через призму власного бачення Шустера?
4) Але загалом я статті вірю. Тому що і я, і багато моїх знайомих теж мають інсайди в ОПі та ВР. У кінці вересня, коли Зеленський летів до Нью Йорку, йому говорили:
- Володя. Ти Найвеличніший. Кого ти обнімеш, той і буде президентом. Вони в черзі стоятимуть, щоб тобі руку потиснути. Ага. А на Володю вилили ушат холодної води. От він, бідолашний і образився.
5) Ми бачимо розгубленого, ображеного, злого і мстивого хлопчика.
Який, як класичний нарцис — сам повірив у свою велич і месіанство.
Бо (за його словами) ніхто так не вірить у перемогу України, як він. Та ну?
Це кого він мав на увазі? Лідерів світу? Що за месіанство? А може Байден вірить більше? Чи Раші Сунак? Чи вони знають більше? Як Зеленський цю віру вимірював? У джоулях чи кілометрах?
А якщо він мав на увазі (бо зі статті не ясно) не тільки лідерів союзних країн, а усіх людей? Тоді це тим більше самозакоханість.
Бо я навіть не вірю в перемогу. Я про неї твердо знаю, що вона буде. Навіщо сліпа віра, коли тверезий розрахунок підказує, що путін здохне раніше за більшість нас а кремлю скоро кирдик?
6) але найгірше, що є у цій статті — це те, що ми побачили бажання впливу політичного керівництва країни на військових. Зеленський наказує наступати, брати Горлівку.
Я всю війну ржу з путіна. Бо на наше щастя гном каерує війною по глобусу, малюючи стрілочки і ставлячи конкретні завдання і дати. Для нас класно, якщо керують дилетанти.
А я основною заслугою Зеленському ставив саме невтручання у війну. Їздіть, пане президенте, збирайте оплески, представляйте Україну. А воюватиме Залужний і ЗСУ.
І ось, погані новини. Зеленський лізе малювати стрілки на глобус і наказує наступати.
А сам не підписав закон про призов з 25 років. І у нас середній вік солдатів 43 роки. Чим і ким воювати? Як робити ротації? Жесть.
7) висновок: Зеленського світ розлюбив і від нього заморився. Бо не тримає слово, а ображається на інших. Це біда-бідушка. Але це не кінець. Просто реформи треба починати з офісу президента. І змінюватися самому. А зброю і гроші Захід цього разу дасть.
Але цього разу. На 2024 рік.
А далі треба таки жертвувати Єрмаком. За його зняття і авіаносця не пожалкують.
Дарагой ти наш.
І насамкінець. Від війни заморюються усі. І союзники, і суспільства.
І наше, і російське. От тільки програє той, хто заморитьсся перший.
А ми знаємо, що це будемо не ми.
Вірте в Бога. І знайте: ми переможемо. Навіть із Зеленським.
