На 3 грудня 1917 р. більшовицький уряд Росії призначив урочисту передачу гетьманських клейнодів Україні та навіть виділив 3 тисячі рублів.
У Петрограді біля Успенського собору зібралися представники Центральної Ради України, пішли посланці до Смольного та звернулися до Сталіна. Той попросив документ і на очах присутніх роздер його попри те, що там стояв підпис Леніна: «Усі знають, що українці ображені, тому, де будуть клейноди – не важливо».
Що змінилось з тих пір? Нічого... Будь-який папір, підписаний росіянами, має цінність не більшу, аніж півень якутського скульптора з лайна. Ось про що треба пам`ятати нашвидкоруч обраному телепреЗЕденту.
"Не вір, не бійся, не проси," - принцип ув`язнених ГУЛАГу. Він повинен стати єдиним правилом спілкування зі скаженим сусідом.
P.S. Щойно прочитав повідомлення ВВС про те, що бойовики зайняли сотню метрів українського берега біля Станиці Луганської. Але ж комусь за будь-яку ціну кортить побачити Париж...
