"Стояння на Угрі" - Віктор Бобиренко

"Стояння на Угрі" - Віктор Бобиренко

Усі гадають зараз – посуне путіноїд своїх орків в Україну, чи це гра м’язами?
Я впевнений, що Росія використовує метод «тика».
Типу спробуємо посунути, тикнемо, а там подивимось.
Бо можна ж зробити грізний вид і натиснути. Щоб Захід злякався великої війни і присів. І давив би на Володимира Олександровича: давай хлопче, замиряйся на умовах Путіна, давай воду в Крим, забирай ОРДЛО з особливим статусом, видавай УБД сєпарам.
Але українське суспільство не рипонуло.
Але Захід не спасував.
Першою дуже різко стала за нас Америка. Байден дав зрозуміти, що дешево тут Путіну не обламається.
Потім підтяглися із різкими заявами і європейці.
І Володимир Олександрович бодрєнько загримувався в стилі «Рембо. Перша кров».
І косить під більшого націоналіста, ніж навіть Порошенко.
А якщо ще і прив’язати (та хоч і фейково) Петра Олексійовича під трубу Медведчука (типу дивіться, у них спільний бізнес був) – взагалі шикардос.
Але що ж робити Путіну?
Ну блефонув. Світ не повівся. Хвоста не піджали.
І як тут з падаючими рейтингами бункерному сидільцю?
А найстрашніше ж – вибори на носі. Треба щоб Єдіная Расія перемогла на вересневих виборах із вічно сонним Дімай Медвєдєвим. А тут немає пабєди. Прям біда.
Бо нападать по дорослому – світ вважатиме за бєспрєдєл.
Але вже ж війська в поля вивели.
Таке собі своєрідне стояння на Угрі. Це коли у 1480 році московський князь і Ахмет-хан пішов вимагати вірності і данини у ІванаІІІ.
Москвоське і татарське війська зійшлися на річці Угра, але так і не наважилися напасти одне на одного. Пару місяців постояли – і розійшлися.
Москва отримала право не платити данину. І вони досі про цю подію говорять як про кінець татарського іга.
Вони самі тепер ІГО.
Так от, велике протистояння без великої війни і бряцання зброєю – в плюс нам, в мінус Путіну.
Нам плюс, бо світ знову звернув на нас увагу і побачив не мир, а безумство в очах Путіна.
Це плюс Зеленському, який тепер може частіше ходити в броніку і касці і залазити на патріотичну кухню Порошенка.
Нам тепер і МВФ може грошей дати, щоб показати підтримку.
А що ж має розказати Путін своєму електорату? Який жити не може, а хоче спасти заблудших укрАінцев від піндосів і бєндєр. Еее, скажуть, здувся Владімірвладімірич.
А тут якраз скоро вже і «дєдиваєвалі» в травні, і 80 років від початку Вєлікай Атєчєствєннай у червні. Коротше – погано з дому пишуть.
Тому йому щось та потрібно. Десь під Золотоим медвежий хутір відбити. Чи терікон якийся зайняти. З показовою установкою прапора.
А потім Соловйов і дурочка Скабєєва будуть пару місяців говорити про Вєлікую пабєду.
Вобщєм, усі бояться війни, але усім потрібна картінка.
От заради цієї картинки і будуть локальні двіжухи.
Нашому Володці треба підказати. Коли почнеться і закінчиться двіж, (десь у вересні, під самі вибори на Росії) треба щоб десь до Львова приїхала рота морпіхів із США. Ну і по батальону поляків та литовців.
Щоб потім самим голосно заявити, що у Путіна пуп стаканом став. Він рипонув нас і зупинився.
І в броніку до Шустера. Під камери.
А насправді ж, щоб на Росії і в Україні показали вигідну картинку з переможними реляціями – буде покладено багато життів.
І ладно, перевдягнених в апалчєнцав псковських десантників хай їх мамки жаліють.
А от наших. Наших буде жаль до щему і сліз.
Скільком ще хлопцям потрібно загинути, щоб комусь картинка в тєліку була красива?

Loading...