"Страсті по Пригожину. Окрема розмова. Частина четверта і не остання" - Олександр Красовицький

"Страсті по Пригожину. Окрема розмова. Частина четверта і не остання" - Олександр Красовицький

1. Що це було? Перша дія трагедії? Фарс? Чи репетиція оркестру? Відповім. Це була демонстрація того, що: колосс - на глиняних ногах; Чахлик вже не контролює Росію; у нього є всі ці численні люди зі зброєю, які потрібні для того, щоб тримати народ в страху та контролювати один одного.

2. Одним із результатів стало те, що різні терористичні угрупування в Росії не домовилися між собою проти очільника Кремля, але й не поспішали знищувати один одного. Тільки авіація Суровікіна була напоготові для захисту влади від збою в системі.

3. Народ безмолвствував. Вони звикли отримувати прямі команди з телебачення, яке теж оторопіло мовчало. Стільки разів казали про героїв-вагнерівців, брали гроші від Пригожина, знали, яка з башт Кремля за нього, і в один момент, самостійно (!) починати його знищувати? А якщо це перевірка на лояльність? А якщо він переможе? Так і глибинний народ. Він не міг не підтримати. Громадяни РНР несли їжу та воду "хероям".

Спротив місцевої влади - це канави на дорогах? А де поліція, росгвардійці, добровольці, які повинні були зупинити злочинців? Російське законодавство дуже жорстко карає ПВК і інші незаконні угрупування. Домовлятися з терористами? А як же "мочить в сортирі"?

4. Що далі? Далі - крах режиму Путіна. Незалежно від того, що буде з "Вагнером". Мавр зробив свою справу (підсвітив маленький розмір геніталій влади Чахлика). Мавр може йти на Білорусь. Або на Африку. По дорозі віддавши частину підлеглих на м'ясо, а частину - на зону. Не вперше.

5. Результат для нас? Зняті з третьої лінії кадирівці, знищена авіація, вбиті пілоти, показані шляхи наступу на Москву. Один день спектаклю, який був фарсом. Далі буде