"Суто по-людськи: НА ЩО ВИ РОЗРАХОВУЄТЕ???" - Дмитро Іванов

Ні, я дійсно розумію людей, які бояться мобілізації, от чесне слово.

Суто по-людськи я їх повністю розумію і навіть в чомусь співчуваю, бо війна - це дійсно штука офігєть страшна. Не настільки, наскільки малює фантазія, але жаху вистачає на три життя вперед, сивого волосся додає, це точно.

Та питання в іншому.

Ну ок, не хочете ви воювати, то ясно. Я, доречі, теж не палаю бажанням, якщо що.

Але на що ви тоді розраховуєте?

Ні, ну от дійсно: НА ЩО ВИ, БЛЯХА, РОЗРАХОВУЄТЕ???

На те, що прийдуть окупанти і все буде так як було, тільки замість гривні буде рубль, а замість прапора України - аквафреш?

Так ні, так не буде, доведено Донбасом. Точніше, буде не тільки це. Будуть тотальні грабіжи, вбивства, згвалтування, мобілізація до РОВ...

Доречі, мобілізація буде не така як зараз, лояльна та м'яка. А буде так, що вийшов на вулицю і опинився у складі штурмової групи незалежно від стану здоров'я.

І скаржитися зможете лише в рельсу, бажаю успіху.

Чи розраховуєте на стару схему "Втечу в Карпати чи Європу"?

Так знов-таки, Європа не буде приймати вас вічно. В них теж є межа терпіння і гроші вони теж вміють рахувати. Ну а Карпати... Чи довго зможете там ховатися? Повірте, що ні.

Або, може, сподіваєтеся, що війну за вас буде воювати хтось інший, а ви так, "між краплями" проскочите?

Так знову ні, це вам не тепла лампова АТОшечка, тут пропетляти не вийде, загребуть всіх.

Тож я взагалі не можу зрозуміти, на що ви сподіваєтеся, от правда.

Ви або втечете (що вже сумнівно, можливості втечі з кожним днем зменшуються), або опинитеся у складі РОВ.

Ну чи згадаєте, що ви все ж громадяни і підете боронити СВОЮ державу, а не чужу під прицілом кадирівців.