Ні, я дійсно розумію людей, які бояться мобілізації, от чесне слово.
Суто по-людськи я їх повністю розумію і навіть в чомусь співчуваю, бо війна - це дійсно штука офігєть страшна. Не настільки, наскільки малює фантазія, але жаху вистачає на три життя вперед, сивого волосся додає, це точно.
Та питання в іншому.
Ну ок, не хочете ви воювати, то ясно. Я, доречі, теж не палаю бажанням, якщо що.
Але на що ви тоді розраховуєте?
Ні, ну от дійсно: НА ЩО ВИ, БЛЯХА, РОЗРАХОВУЄТЕ???
На те, що прийдуть окупанти і все буде так як було, тільки замість гривні буде рубль, а замість прапора України - аквафреш?
Так ні, так не буде, доведено Донбасом. Точніше, буде не тільки це. Будуть тотальні грабіжи, вбивства, згвалтування, мобілізація до РОВ...
Доречі, мобілізація буде не така як зараз, лояльна та м'яка. А буде так, що вийшов на вулицю і опинився у складі штурмової групи незалежно від стану здоров'я.
І скаржитися зможете лише в рельсу, бажаю успіху.
Чи розраховуєте на стару схему "Втечу в Карпати чи Європу"?
Так знов-таки, Європа не буде приймати вас вічно. В них теж є межа терпіння і гроші вони теж вміють рахувати. Ну а Карпати... Чи довго зможете там ховатися? Повірте, що ні.
Або, може, сподіваєтеся, що війну за вас буде воювати хтось інший, а ви так, "між краплями" проскочите?
Так знову ні, це вам не тепла лампова АТОшечка, тут пропетляти не вийде, загребуть всіх.
Тож я взагалі не можу зрозуміти, на що ви сподіваєтеся, от правда.
Ви або втечете (що вже сумнівно, можливості втечі з кожним днем зменшуються), або опинитеся у складі РОВ.
Ну чи згадаєте, що ви все ж громадяни і підете боронити СВОЮ державу, а не чужу під прицілом кадирівців.
