Закупівля капремонту корпусу Охматдиту: деталі, фінансування та виклики прозорості
5 травня 2025 року НДСЛ «Охматдит» оголосила закупівлю на капітальний ремонт зруйнованого лікувально-діагностичного корпусу. Очікувана вартість — 367,5 млн грн з ПДВ. Це, без перебільшення, довгоочікуваний крок — перший реальний сигнал про можливий початок відновлення після обстрілу, що стався ще в липні 2024 року.
Закупівля відбувається через Prozorro, із зазначенням джерела фінансування: кошти благодійного фонду «Охматдит – Здорове дитинство». Замовником є сама лікарня, а не фонд чи будь-яка інша організація. Процедура спрощена, але передбачає стандартні вимоги: досвід, ліцензії, відсутність потреби в заставі. Підрядника ще не визначено.
Ідентифікатор закупівлі: UA-2025-05-05-014359-a (капітальний ремонт корпусу НДСЛ «Охматдит»)
Важливо, що закупівля передбачає фінансування не з державного бюджету, а за рахунок благодійних надходжень — зокрема тих, що були зібрані українцями, бізнесом і міжнародною спільнотою одразу після обстрілу корпусу. Така модель є позитивною, але водночас створює ризикову ситуацію: коли замовник і платник — це різні суб’єкти, а між ними немає юридично оформленої зобов’язальної угоди.
Що відомо про кошти?
Після трагедії влітку 2024 року понад мільярд гривень було зібрано на різні рахунки. Станом на серпень 2024, близько 378 млн грн зберігалося на рахунку фонду “Охматдит – здорове дитинство”. Ще майже 300 млн — на рахунку самої лікарні. Близько 320 млн — через державну платформу United24.
Фонд публічно заявляв, що усі кошти будуть спрямовані виключно на відновлення лікарні. МОЗ підтвердив, що гроші мають бути передані на казначейський рахунок «Охматдиту» для проведення робіт. Власне, саме ця сума і збігається з вартістю нинішнього тендеру. Різниця у 10 млн пояснюється ПДВ.
А що з гарантіями?
На момент оголошення тендеру (травень 2025 року) кошти все ще залишаються на рахунку фонду. На момент оголошення закупівлі кошти все ще знаходяться на рахунку фонду. У нещодавньому інтерв’ю новий представник фонду Роман Любай підтвердив, що механізм фінансування буде передбачати або прямі оплати підряднику, або перерахування на рахунок лікарні за чітким графіком.
Але юридичної гарантії (поруки, банківського зобов’язання) публічно не оголошено. Це залишає відкритим ключове питання: чи може лікарня укладати зобов’язання, не маючи повної фінансової підтримки в момент оголошення тендеру? Який механізм передачі коштів, коли де юре, вони не на рахунку лікарні, як ЗОЗ оголошує очікувану вартість без наявних в розпоряджень асигнувань? Питаю, щоб не сталося, що тендер проведуть, навіть підрядника оберуть, а потім почнуться гойдалки з оплатою чи то на лікарню, чи то на підрядника напряму. Тут можуть бути свідомо чи несвідомо зашиті правові колізії.
У 2024 році саме така невизначеність і спричинила конфлікт. Лікарня просила передати кошти — фонд відмовився. МОЗ не втрутилося вчасно, а ситуація загострилась до публічного конфлікту між керівниками установ. Цей досвід мав би навчити: формальне зобов’язання важить більше, ніж загальні наміри.
Чи справді кошти лежали без руху?
Фонд неодноразово запевняв, що не витрачав жодної гривні з благодійних надходжень. Справді, за даними відкритих джерел, станом на кінець 2024 року — жодна сума з 378 млн грн не була перерахована чи витрачена. Це, з одного боку, є аргументом на користь обережності фонду. З іншого боку, виникає запитання: чому так довго не вдавалося погодити механізм? Адже весь цей час пацієнти лікувалися у тимчасових і часто непридатних умовах.
Також відсутня деталізована звітність щодо відсотків, які могли нараховуватися на цю суму, і можливих витрат на адміністративне функціонування фонду. Навіть якщо жодних зловживань не було, публічна звітність — необхідна умова довіри суспільства.
Попередній тендер і підозри у непрозорості
У липні 2024 року фонд вже проводив спробу провести тендер самостійно — на комерційному майданчику SmartTender. Переможцем тоді стала компанія з пропозицією на понад 307 млн грн без ПДВ. Це була одна з найдорожчих пропозицій серед 14. Розслідувачі помітили можливі ознаки конфлікту інтересів і непрозорості.
Після суспільного резонансу МОЗ втрутилось, і результати були скасовані. Цей епізод вказує на ще одну системну проблему: відсутність чітких механізмів взаємодії між державними установами та благодійними фондами, коли мова йде про великі кошти та проєкти.
Контроль: запроваджено, але пізно
Після публічного скандалу у 2024 році МОЗ створило Раду з відновлення лікарні. До неї увійшли представники лікарні, міністерства, донорів, а також залучено міжнародних партнерів. Це безумовно крок у правильному напрямку. Але сама потреба в такому «пожежному» втручанні стала наслідком управлінської розбалансованості на ранніх етапах.
Тим не менш, такі механізми, як Prozorro, аудит Світового банку, технагляд за рахунок фондів (зокрема «Таблеточки») — значною мірою мінімізують ризики подальших маніпуляцій.
Що далі? Питання довіри
У травні 2025 року ситуація має шанс зрушити з мертвої точки. Prozorro-закупівля — важливий знак прозорості. Але для реального зрушення потрібна публічна відповідальність усіх сторін. У першу чергу — фонду, який акумулював кошти довіри мільйонів українців.
Гарантії, графік фінансування, повна фінансова звітність, незалежний аудит — це не розкіш, а стандарт. І тільки за цих умов приклад «Охматдиту» може стати прецедентом чесного використання благодійних коштів у відновленні системи охорони здоров’я.
Слідкуємо за процедурою, слідкуємо за руками.
Владислав Смірнов, член Опікунської ради НДСЛ «Охматдит»