Заспокою всіх, хто сподівався отримати Томагавки від Трампа, а зараз розчарувався.
Навіть, якби Трамп не був балаболом, який вже рік подарував путіну, а дав би нам Томагавки, - все одно це стратегічно не змінило б ситуацію.
Бо Зеленський з самого початку підходить до питання помилково.
Нам не 50-100 Томагавків потрібні. Чи Атакмсів. Чи Нептунів, Сапсанів, Таурусів.
Нам треба: зруйнувати російську промисловість/інфраструктуру.
Виділяю жирним шрифтом. Бо це явно не всі розуміють.
"Отримати ракети" і "знищити ворожу промисловість" - це кардинально дві різні цілі. Цілі трохи семантично пов'язані, але вони не тотожні.
Будете просити Томагавки (чи Атакмси, Тауруси, Стормшедоу, Абрамси чи Ф-16) - ну то і отримаєте пару десятків того, що попросили. Більш того, ви цим лише нашкодите. Бо отримаєете пару ракет ще й з обмеженнями по дальностям і по використанню по окремим цілям. В результаті не зруйнуєте ні російські промисловість, ні інфраструктуру.
Ось це Зеленський і робив: просив у союзника щось, майже повністю марне у свої основі. Зеленський просив і просить те, що не може спрацювати. І від того, що союзник вчергове це не дав, не змінилось нічого.
Зеленський в 2022 році мав просити в союзників допомоги в досягненні стратегічної мети: знищення російських можливостей. І не відступати на менше. Наполягати, що треба не лише душити санкціями, а фізично розбомбити на росії все технологічно складніше за виробництво дірявої ложки.
Але з самого початку стала очевидною завада: союзники що тоді, що зараз боялися виконати цю мету. Не могли, не хотіли і не хочуть.
Але це не привід унивать. Саме тому, уже на перших місяцях вторгнення у 2022 році я, наприклад, закликав: треба просити у союзників не готовий виріб, а виробничі потужності!
Просіть не самі ракети, а виробничі лінії для них. Просіть поставки вузлів і агрегатів, просіть фінансування - при чому саме для масштабного виробництва, а не штучного, просіть допомоги спеціалістами. Нам треба розгортання виробництва на своїй території декількох видів ракет тисячами без політичних обмежень і страху союзників застосувати по росії.
Якби навіть в 2022 ми це почали просити, то в 2023 почали б уже розгортати, а зараз вже давно провели пару ракетних кампаній на декілька сотень штук по сизрані.
Бо політичну згоду на 50 ліній виробництва/складання ракет з наклейкою "zrobleno in Ukraine" отримати в мільйон разів легше за готовий французький Скальп. Який до того ж на самому Заході існує в мізерних кількостях і виробляється по 2 штуки на місяць, а отже, коли в союзника ракети в закромах вичерпаються, то закінчаться і в тебе (насправді, в нас закінчиться ще раніше, бо союзник прибереже їх для себе - що по суті Трамп нам зараз і відповів - "нам самим треба Томагавки, бо розстріляли по пустелі в Ірані, захищаючи Ізраїль").
Ну і так. Треба було в 2019 не бути кремлівською агентурою і не знищувати власну ракетну програму. Чого тоді закликали не робити всі "тупі порохоботи". Тоді б ми б вже давно виробили нехай небагато, штук 100 Нептунів і штук 10 Сапсанів, але ними б ми вдарили по Москві ще в 2022 році, і - цим показали союзникам: "руская ескалация" це витирати жовту воду з обличчя.
І зараз би такі як Трамп не мололи всяку ахінею про Томагавки, а самі б їх прагнули продати.
Але Зеленський стратегічного мислення не мав.
І не має.
