«Українська» правда пише, що силові органи “конкурують за те, хто перший порушить кримінальне провадження проти Порошенка, щоб догодити Зеленському.
Такому можна повірити, адже існує традиція силових органів – репресії 30-40-х років. Тоді працівники НКВС також робили кар’єру на викритті німецьких, англійських і навіть японських шпигунів, яких сотнями і цілими організаціями викривали у найбільш несподіваних місцях.
• Миколу Вавилова, видатного радянського генетика, було заарештовано в 1940 році під час наукової експедиції в Чернівцях. Його звинуватили у "шкідництві" та "шпигунстві", зокрема в передачі секретної інформації іноземним розвідкам. Незважаючи на відсутність доказів, Вавилова засудили до 20 років ув'язнення, і він помер у в'язниці в 1943 році. Лише через багато років після його смерті Вавилов був реабілітований, і його наукові досягнення були визнані.
• У 1928 році було розпочато справу проти працівників Геологічного комітету (Геолкому), яких звинуватили у шкідництві та шпигунстві. Багатьох учених засудили до розстрілу або тривалих термінів ув'язнення.
• У 1933 році відбувся процес над співробітниками британської компанії "Метро-Віккерс", яких звинуватили у шкідництві та шпигунстві. 27 осіб, включаючи британських інженерів, були засуджені за обвинуваченнями у підпалах та саботажі. Цей процес викликав міжнародний резонанс і погіршив радянсько-британські відносини.
• У 1938 році Гната Хоткевича, видатного українського композитора та бандуриста, було заарештовано за звинуваченням у шпигунстві на користь Німеччини та участі в "українській націоналістичній повстанській організації". Після сфабрикованого слідства його засудили до розстрілу.
• У 1936–1937 роках НКВД розпочало справу проти групи радянських учених, зокрема астрономів Пулковської обсерваторії, звинувативши їх у "участі в фашистській троцькістсько-зинов'євській терористичній організації".
Багатьох учених було заарештовано, деяких засуджено до розстрілу.
• На Далекому Сході СРСР особливо активно шукали "японських шпигунів". Операція "Маки-Міраж" була спрямована на виявлення японської розвідки в регіоні. Хоча операція мала певні успіхи, багато її учасників з радянського боку згодом самі стали жертвами репресій. Наприклад, Л. Х. Ізраїлевський був засуджений до восьми років таборів, а більшість інших учасників були розстріляні.
Чи варто дивуватися, що Портнов продовжив цю традицію, використовуючи жадібність силовиків до грошей та кар’єри? Для нього ніколи не було моральних меж, тому я не здивувався розслідуванню Громадського, що Портнов юридично консультував щодо анексії Криму.
Артем Яблонський – слідчий ДБР, який веде справу Порошенка, мабуть мріє про кар’єру, як у Портнова. Точніше, мріяв до сьогоднішнього дня.
Бо такі кар’єри, як Портнова, мають здатність погано закінчуватися…
