"Третім після «Слава Україні»та «Слава нації» іде гасло «Україна - понад усе»" - Іван Леньо

"Третім після «Слава Україні»та «Слава нації» іде гасло «Україна - понад усе»" - Іван Леньо

Якщо запитати пересічного українця, що воно значить, і як воно в житті втілюється практично, багато хто не зможе відповісти.

«Понад усе» - це понад що? Як ти це втілюєш в житті?

В біографії Ґолди Меїр є один цікавий момент. Під час Йомкіпурської війни, або ж як її ще називають Війни Судного Дня, коли війська Єгипту та Сирії вторглись на територію Ізраїлю, перевага арабського війська була досить суттєвою, і без допомоги союзників могла б закінчитись для ізраїльтян плачевно.

Тоді Ґолда звернулась за допомогою до Генрі Кіссінджера, державного секретаря США. Він прилетів в Ізраїль. Вони зустрілись в неї вдома.

Ґолда, як стверджують очевидці, погано готувала, тож попросила помічницю зварити борщ. (хто не в курсі, Ґолда народжена в Києві, тож борщ не випадково). Поки Генрі сьорбав борщ, Ґолда прямим текстом заявила, що США повинні дати їм винищувачі F-4 «Фантом», інакше ізраїльська армія програє цю війну, сили були суттєво нерівними. На що Кіссінджер сказав, що не може цього зробити, бо саудити тут же піднімуть ціну на нафту втричі, і він позбудеться крісла держсекретаря через обурення американського народу.

Далі іде унікальний діалог:

- Ґолда, ти просиш мене нереальне. Не забувай, що я в першу чергу американець, в другу чергу держсекретар, і тільки в третю чергу єврей.

На що Ґолда з хитрим прищуром відповіла

- Генрі, ти забув, що ми євреї читаєм справа наліво!

Генрі борщ не доїв, і пішов з розумінням, що вибору в нього нема. Саме допомога США і вирішила долю цієї війни.

Багато хто порівнює Україну з Ізраїлем, який в оточенні ворогів вже більше 70 років достатньо заможньо живе, є впливовим на політичній мапі світу, періодично відбиваючись від ворожих ракет своїм славнозвісним куполом.

Думаю, нас чекає подібна доля. Тож коли звучить «Україна - понад усе», згадуйте Ґолду, і памʼятайте - коли на кону стоїть доля народу і з ним твоя особиста, легких рішень не буває, і завжди приходиться щось втрачати заради важливіших цілей.

Якщо «Україна - понад усе», то чому така велика кількість власних дорогих позашляховиків, в містах за межами бойових дій, досі не перетворені на пікапи для фронту? (як приклад, я свій віддав в 65-у бригаду на третій місяць війни)

Так отож.

А борщ, все таки, готувати треба вміти. Пригодиться.