"ТРИ РОКИ ВРАЖЕНЬ ВІД НОВОЇ ПОЛІЦІЇ" - Дмитро "Калинчук" Вовнянко

"ТРИ РОКИ ВРАЖЕНЬ ВІД НОВОЇ ПОЛІЦІЇ" - Дмитро "Калинчук" Вовнянко

За три роки про Національну поліцію я чув багато хорошого. Чув багато гнилі. Чув як виглядає ситуація очима самої поліції. Якою ж поліція стала насправді?

Розповім свої власні враження.

По-перше, патрульних я зустрічаю нечасто. Про що це говорить? Наприклад про те, що ДАІ і ППС свого часу я зустрічав регулярно. За «старих ментів» штраф у ДАІ я платив стабільно на рік раз, подекуди – і два, і три. За весь період існування Патрульної поліції штраф я заплатив один єдиний раз, при чому визнаю – був сильно неправий і на покарання заслужив.

По-друге, пройдемося по моїх зустрічах з Новою поліцією. Перша – поліція тоді тільки з’явилася. Група ватників пізно увечері напала на групу ветеранів АТО. Справа мала перерости в серйозну бійку, але копи з’явилися буквально за кілька хвилин – і все розрулили. Ватники уїхали з копами. Ветерани поїхали до дому.

Зустріч два. ДТП. З боку потерпілої з’являється група небайдужих громадян які починають шпетити винуватця. Справа явно дійшла би до мордобою, але – з’явилися копи. І героїчно перебували на місці біля години – аж до приїзду групи, яка оформила подію.

Зустріч три. Їхав з вокзалу – зупинили патрульні. Після стандартних перевірки прав, страховки і звірки номерів на авто і техпаспорті, пояснюють причини: «У вас ліва фара не горить». Перша думка була – «потрапив». Році у 2012-му я за таке платив штраф. Але ці хлопці поцікавилися де я їду, і зрозумівши, що до дому – побажали щасливої дороги і сильно попросили замінити у фарі лампочку. Що я й зробив наступного дня.

По-третє. Історично так склалося що в поліції працює кілька моїх хороших знайомих. І от від них я почув цілі романи проте, що їм доводиться чути від наших «самих кращих в світі громадян, гноблених злочинною владою». Всі ці «пластмасові», «понаставили вас тут», «пси Авакова», тощо. Гопота яка перед старими ментами стояла в струночку (бо по нирках кийком – це бо-о-оляче) перед копами намагаються виказувати пиху з приводу і без приводу (бо в рило не дають? Бота-а-а-ани!). Чув я про наше типове українське побутове грубіянство. Про те як викликають у нас копів геть чисто на все, від суперечки з сусідкою до перестрілок. Як буває, що нема екіпажу відправити на пограбування, бо всі п’яних сусідів втихомирюють.

Та що казати? Колись пізно вночі топав до дому – хотів пройтися, і на власні очі бачив як копи вгамовували п’яну компанію. Як залите юне хлоп’ятко верещало як різане і погрожувало копам всіма карами єгипетськими – а ті у відповідь поводилися ввічливо і коректно. Їй Богу – так хотілося підійти і тому хлоп’ятку врізати самому…

Щоправда, зауважу. Я з людьми – незалежно від їхньої посади, завжди намагаюся спілкуватися так, як хочу аби спілкувалися зі мною. Я не люблю виказувати пиху штибу: «Ви мусите? Виконуйте!» Можливо саме через це у мене в житті мало проблем. Як ти до світу – так і світ до тебе.

Про проблеми з керівництвом у поліції я взагалі мовчу. Ментівське грубіянство з МВС зникне ще не скоро. З іншого боку від самих копів, що прийшли в МВС три роки тому, чути доводиться таке: «Старі кадри – знахідка, вони знають всі деталі». Або «розжени всіх старих – ми потонемо у злочинності. Розкривати буде нікому». Є й такий погляд

У підсумку загальне враження таке. Копи – молодці, вони роблять дуже важку і потрібну роботу, і намагаються робити її якомога краще. Звісно потвори є – скажіть що їх нема серед волонтерів або серед громадських активістів.

Порівняно зі старою міліцією зміни є – і вони очевидні. А тим кому треба, аби за місяць поліція була як у Нью-Йорку – раджу поїхати до Нью-Йорку. І повиказувати пиху перед поліцією там. Багато цікавого дізнаєтеся.

Дмитро "Калинчук" Вовнянко